галієвий іонний пучок[6]. Найважливішим було відслідковувати відповідність повздовжнього напрямку із віссю кристала фосфіду ніобію. Сьогодні ж уся робота перейшла до чоловічого складу команди: вони, напружено згорбившись, сиділи за комп’ютерами.
Через вимкнений кондиціонер спинами науковців ковзали краплини поту.
– Починаємо прогрів.
«Повинно вийти», – переконував себе Пауль Краузе.
Новачок Бунге ж думками був далеко поза кріолабораторією. Між скронями невпинно пульсувала нав’язлива думка, яка нещадно жерла усе тіло.
Вони обіцяли… Прошу, не підведи!
Почалися термоелектричні виміри у вакуумі в температурному змінному кріостаті – пристрої, в якому постійно підтримувалась кріогенна температура[7]. Виготовлені лаборанткою Кауфман стрічки з’єднали дротом та встановили на тримачі так, щоб дозволити їх обертання під кутом від –10 до 370 градусів. Досліджувались три параметри термоелектричного перенесення, за якими пильно стежили науковці крізь екрани комп’ютерів: електрична провідність, термоелектрична провідність та термоелектрорушійна сила.
– Постійна напруга в 1 мВ від джерела напруги Йокогави, – промовив худорлявий Юрґен Домашке, обличчя якого нагадувало обтягнутий тканиною череп, – все добре. Вимірюю електропровідність у двозондовій конфігурації.
– Отримав дані, – тихо звітував Морґан Еббот.
Опісля чоловіки взялися до вимірювання термоелектричної провідності за схожою схемою, однак без накладеного на зразок електричного поля.
– Морґане, – гукнув Краузе, – отримуй калібрування термометра.
– Є!
Еббот обожнював, коли його німецькі колеги спілкувалися англійською. Вони наче із важким зусиллям різко видихали слова, огортаючи їх жорстким металевим дзвоном. Але зараз глузд та важливість справи стримували його від звичного тонкого гумору. Обличчя не випромінювало жодних емоцій, воно перетворилося на кам’яну плиту, прорізану тонкими щілинами очей.
Кількахвилинну тишу перервав Пауль Краузе:
– Симетрія порушується. Працює!
Екрани комп’ютерів замиготіли графіками та градієнтами. Американець отримував дані та перетворював їх у таблиці, малюнки і купи символів.
– Губер зрадіє, коли побачить…
Не встиг Краузе договорити фразу, як двері у комп’ютерну кімнату відчинилися, і усередину влетіла висока жінка у такому ж білосніжному халаті, як і у всіх присутніх. Лора Гесс була співробітником «IBM Research» та однією з керівників проекту з визначення аномалії. Вираз її строгого гострого обличчя змагався із проявами нетерплячості та обережності. Лора поправила розпатлане волосся, серед якого віднедавна почали старанно виднітися тонкі сіро-білі смужки, та обвела поглядом чоловіків. Широкі усмішки на обличчях науковців говорили самі за себе.
– Позитрони[8]?!
Розрізи сфокусованим галієвим іонним пучком утворюють на обладнанні, схожому на растровий електронний мікроскоп, але з використанням важчих частинок – іонів. Принцип дії полягає у тому, що іони галію під дією прискорення від електричного поля зіштовхуються із взірцем. Завдяки своїй кінетичній енергії вони «вибивають» атоми матеріалу взірця із субмікронною точністю.
Температура менша за 120 Кельвінів, або приблизно –153 °C.
Позитрон – елементарна частинка із родини ферміонів, відноситься до антиматерії. Має однакові з електроном характеристики, окрім того, що електричний заряд позитрона додатній.
