Подякуйте їй за все це.
– Дорога Озмо, – продовжила Дороті, підійшовши до Принцеси, – ось дядько Генрі, а це – тітка Ем. Вони вдячні тобі за дозвіл жити у Країні Оз.
Тітонька спробувала було пригладити волосся, але руки її були зайняті, й вона нічого іншого не придумала, як тільки заховати під фартух миску з рушником. Дядько Генрі, як годиться джентльменові, зняв капелюха і від хвилювання м’яв його в руках.
Але хвилюватися було зовсім нічого! Озма жваво зіскочила з трона, підбігла до гостей і так чарівно усміхнулася, що вони відразу ж забули про свої страхи.
– Вітаю вас у Країні Оз! Я перенесла вас сюди на прохання моєї подруги, Принцеси Дороті. Сподіваюся, новий будинок вам сподобається, – тут Принцеса Озма повернулася до придворних дам і кавалерів, які поки що мовчки за всім спостерігали. – Познайомтесь, це близькі родичі Дороті, дядько Генрі й тітка Ем. Відтепер вони житимуть з нами. Мене потішить, якщо ви тепло зустрінете їх і разом зі мною зробите так, щоб їхнє життя тут було веселим і безтурботним.
Після слів Принцеси придворні низько вклонилися старому фермеру і його дружині, а ті відкланялися їм у відповідь.
– А тепер, – продовжила Озма, знову звертаючись до гостей, – Дороті проведе вас у ваші апартаменти. Сподіваюся, вони вам сподобаються. А після цього запрошую вас до мене на обід.
Щойно Дороті зі своїми родичами вийшла з тронного залу, тітонька схопила племінницю за рукав і зашепотіла:
– Дитинко! Як же так? Це не сон? Як ми тут опинилися?
– Хоч би попередила, – дорікнув Дороті дядько, – я б недільний костюм одягнув.
– Прийдемо у ваші кімнати, я все поясню, – пообіцяла Дороті. – Вам страшенно пощастило! І мені теж! Я така щаслива, що ми знову разом!
– Я б хоч поголився, – продовжував дядько Генрі.
– А я б причесалася, – вторила йому тітонька. – Моє волосся жахливо виглядає.
– Дурниці! – заспокоїла їх Дороті. – Буде ще час причепуритися. Тепер вам не доведеться гнути спини зрання до смеркання.
– Як же так?! – в один голос вигукнули дядько з тіткою.
– А ось так! Адже ви в чарівній країні, і не в гостях, а назавжди!
VI
Гуф відвідує фанаберів
Новоспечений Генерал армії номів прекрасно розумів, що в разі невдачі його чекає неминуча загибель, проте старому лиходієві так кортіло помститися всім жителям Країни Оз за їхню доброту, що він зовсім не думав про небезпеку. Чинити лихо було його улюбленим заняттям, тож він сподівався за допомогою хитрощів і обману домогтися свого, але задля обережності вирішив не перти напролом, а ґрунтовно підготуватися до атаки на такого серйозного противника, як Озма.
Гори, під якими розкинулося Підземне Царство, лежали на півночі Земель Надвечір’я, а сама Земля Надвечір’я – відразу за Згубною Пустелею, на заході від Країни Оз. Король Номів задумав прорити підземний
