до Бристоля за два тижні. Він остерігався, що Джелкс може переконати доктора Воллеса не пересилати листа, і тоді його мати не зможе дізнатися, що її син досі живий.
– Я надіслав листа, коли зійшов на берег, – сказав він.
Літній адвокат поміркував, тоді озвався знову:
– А ви маєте якісь докази того, що ви – Гаррі Кліфтон, а не Томас Бредшоу?
– Ні, сер, не маю, – без вагань відповів Гаррі, болісно усвідомлюючи, що ніхто на борту «Зірки Канзасу» не мав жодних сумнівів у тому, що він – Том Бредшоу. А ті люди, котрі могли підтвердити його версію, живуть по інший бік океану, більш ніж за три тисячі миль звідси.
– Тоді я можу вам допомогти, пане Кліфтон. Адже, як я розумію, ви все ще бажаєте, щоби панна Емма Беррінґтон повірила, що ви мертві? Якщо це справді так, – Джелкс розплився лукавою посмішкою на обличчі, – я можу вам запропонувати вирішення цієї проблеми.
– Вирішення? – не повірив Гаррі, вперше відчувши надію.
– Але це лише в тому випадку, якщо ви погодитесь поки що побути Томасом Бредшоу.
Гаррі мовчав.
– Окружна прокуратура визнала, що обвинувачення проти Бредшоу в кращому разі є другорядними. А єдиний реальний доказ, за який вони чіпляються, – це те, що він виїхав із країни наступного ж дня після вчинення злочину. Усвідомлюючи слабкість своїх арґументів, вони погодилися зняти звинувачення в убивстві, якщо ви визнаєте свою провину. Адже це порівняно легше звинувачення – дезертирство з американської армії.
– Але як мені погодитися на це? – не второпав Гаррі.
– Можу назвати три вагомі причини, – відповів Джелкс. – По-перше, якщо ви цього не зробите, то, швидше за все, отримаєте шість років в’язниці за надання брехливих свідчень при в’їзді до США. По-друге, ви зберегли б свою анонімність. Отож у сім’ї Беррінґтонів не буде підстав вважати, що ви досі живі. І по-третє: Бредшоу готові заплатити вам десять тисяч доларів, якщо ви посядете місце їхнього сина.
Гаррі одразу ж утямив: це ж можливість віддячити матері за всі жертви, на які вона пішла заради нього за всі ці роки! Така значна сума змінила б її життя. Вона б полишила вітальню і спальню будиночка на Стілл-Гаус-лейн, уникнувши щотижневого грюкання у двері збирача орендної платні. Вона, можливо, навіть змогла б відмовитися від роботи офіціантки у «Ґранд-готелі», щоб дозволити собі легше життя. Правда, Гаррі вважав це малоймовірним. Але перш ніж погодитись на плани Джелкса, він хотів дещо з’ясувати.
– А чому Бредшоу готові піти на це? Адже вони змушені будуть визнати, що їхній справжній син загинув у морі?
– Пані Бредшоу відчайдушно хоче очистити ім’я Томаса. Вона ніколи не прийме того, що один із її синів, можливо, вбив іншого.
– То ось у чому звинувачують Тома – в убивстві брата?
– Атож. Але, як я вже сказав, докази надумані та другорядні. Ймовірно, справа розсиплеться в суді. Тому окружний прокурор готовий відмовитися від обвинувачення. Але це лише тоді, якщо ви погодитися
