несла кубик.
Повністю складений.
Харків. Субота, 2 листопада 2019 року. 12:58
Кімната виявилася доволі пристойною. Єгор уважно роздивився номер і врешті лишився задоволеним. Невеликий, проте охайний і світлий. Насамперед попрямував у душ. Гаряча вода збадьорила й трішки заспокоїла. Коли Бовтун залишив його в готелі, поганий настрій відразу повернувся. Знову з’явилося відчуття ненависті до чужого міста.
Стажування розпочиналося з понеділка, Єгор навмисне приїхав раніше, щоб побачитися з Льонею. У роки навчання їх вважали кращими друзями. Так воно й було. Не завадила цьому й робота в різних містах. Чоловіки й досі спілкувалися так, немов ніколи не роз’їжджалися.
Леонід Бовтун уже багато років працював у поліції оперативником. На відміну від Єгора одружився майже відразу після навчання й тепер мав двох дітей, дванадцятирічних дівчаток-близнючок. Сьогодні ввечері Єгор вечерятиме в них, а наступного дня запланована зустріч з іще одним однокурсником, який, щоправда, кинув службу в поліції ще шість років тому.
Після душу Єгор відчув себе новою людиною. У кімнаті виявилося прохолодно, слідчий швиденько вдягнувся. Кинув оком на недбало лишену валізу в кутку біля ліжка.
Розвісив одяг, акуратно розклав усі інші речі, почистив зуби й врешті залишив кімнату в пошуках місця для обіду. Довго шукати не довелося. Вже за рогом біля готелю помітив кафе «Кулінічі» (Бовтун усю дорогу вихваляв їх).
Людей виявилося чималенько. Тут пропонували булочки (солодкі й звичайні), тістечка, супи та салати. Єгор замовив американо та синабон[5] із шоколадом. Обрав місце на вулиці. Тут було майже порожньо. Лише за сусіднім столиком сиділо троє хлопців, судячи із зовнішності, – арабів. Пізніше до них приєднався ще один.
– Б**дь!
Американо виявилося гарячим і обпекло язик. Колись саме завдяки колишній нареченій він призвичаївся до цього напою. Уже кілька місяців Єгор безрезультатно намагався відучити себе від нього. Проте в незнайомому місті мимоволі взявся за старе.
«І коли я припиню думати про Таню?» Його страшенно цікавило, чи в неї хтось з’явився. Вивчення сторінок в інстаграмі та фейсбуці не дало нічого: дівчина останнім часом рідко щось постить. Зітхнув.
Синабон абсолютно нічим не здивував. «І що тільки Льоня знайшов у цих ‘‘Кулінічах?’’» Скляр пообіцяв собі, що тут вперше і востаннє. Надто коли, стоячи в довгій черзі, щоб зробити замовлення, запримітив муху на булочці (звідки вона тільки в цю пору взялася?).
Поївши, він ще якийсь час спостерігав за людьми, роздивлявся трамваї, що проминали повз, та інші автівки. З «Кулінічей» вийшов батько з маленькою дівчинкою. Та капризувала – хотіла тістечко. Високий, трохи повнуватий чоловік стійко витримав істерику малої. Відтак вони швиденько перебігли дорогу в невстановленому місці. Єгор усміхнувся. У Рівному за таке відразу штрафують. Цікаво, як тут?
Знову роздивився довкола. Компанія арабів пройшла повз, залишаючи
Синабон – булочка з корицею.
