почали наступ під Аррасом, маючи на меті остаточний розгром Німеччини та завершення війни.
Сполучені Штати Америки оголосили війну країнам Почвірного союзу.
У Києві, в будинку Купецького зібрання, відкрився Український національний конгрес[74]. Його перша ухвала засвідчила послідовність політичної позиції масонів – членів ТУП/ СУАФ:
1. «Згідно з історичними традиціями і сучасними реальними потребами українського народу з’їзд вважає, що тільки широка національно-територіальна автономія України забезпечить потреби нашого народу і всіх інших народностей, котрі живуть на українській землі».
2. «Автономний устрій України, а також інших автономних країн Росії матиме повні гарантії у федеративнім ладі».
Будинок Купецького зібрання (тепер Національна філармонія України). 1917 р. Суспільне надбання
3. «…Єдиною відповідною формою державного устрою з’їзд вважає федеративну й демократичну Республіку Російську».
4. «…Одним з головних принципів української автономії – повне забезпечення прав національних меншостей, які живуть на Україні»[75].
5. «…Признаючи за Російськими Установчими зборами право санкції нового державного ладу Росії, в тім і автономії України, і федеративного устрою Російської Республіки, <…> до скликання Російських Установчих зборів прихильники нового ладу на Україні не можуть зостатися пасивними, але в порозумінні з меншими народностями України мають негайно (виділено нами. – Д. Я.) творити підстави її автономного життя».
6. «Український з’їзд, йдучи назустріч бажанням Тимчасового правительства щодо організації і об’єднання громадських сил, признає негайною потребою організацію Крайової ради (Областного совета) з представників українських країв і міст, народностей і громадських верств, до чого ініціативу повинна взяти Українська Центральна Рада».
7. «Український з’їзд, визнаючи право всіх націй на політичне самоопреділення, вважає а) що кордони між державами повинні бути встановлені згідно з волею пограничної людности <…>».
8. «…Щоби в тих країнах Федеративної Російської Республіки, в яких український народ складає меншість людности, українському народові були забезпечені права меншості на таких же умовах, на яких на Україні забезпечуються права меншості неукраїнців»[76].
Отже, перший документ першого Українського національного з’їзду разом із цілком демократичними засадами сформулював і такі, що їх згодом в іншій центральноєвропейській країні назвали «фашистськими». А саме зажадав створення держави, заснованої на принципі національної сегрегації. Цей принцип, очевидно, несумісний із поняттям «демократія», яка передбачає запровадження рівних прав для всіх, а не створює особливих прав для будь-якої більшості або меншості. Власне, саме такий принцип
Усі деталі див.:
УЦР… – Т. І. – С. 54–55.
Там само. – С. 58–59 (нумерація наша. –
