Гібралтару, південноєвропейські землі, північноафриканські землі, Малу Азію і Персію, аж до Каспію. Як бачимо, тут немає натяків на Атлантиду! Ходімо далі…
Професор вивів на екран малюнок, де було зображено східну частину Середземного моря, землі Єгипту, територію Близького Сходу від південних берегів Чорного моря до Перської затоки.
– Погляньмо на одну із найдавніших ойкумен. Так приблизно виглядала наша земля в очах шумерів у 2300 році до нашої ери! – професор підійшов до зображення й обвів рукою частину північно-східної Африки і Малу Азію. – Шумери могли дещо знати про те, що відбувається в цьому регіоні. Вони здогадувалися, що десь там існує ще якась земля і велика вода, яка є кінцем світу. Та про землі, які були далі від ойкумени, вони не знали нічого.
Після наведеного прикладу ойкумени шумерів Іван Андрійович знову оглянув аудиторію:
– Ходімо ще далі. ІІІ тисячоліття до нашої ери. Древні єгиптяни мали іншу ойкумену, і вона включала дельту Нілу, Сінайський півострів, простягалася трішки далі на південь і захід Африки. Та вона також була обмежена! – професор вивів на екран ще один малюнок, де було зображено частину Африканського континенту, Червоне море і східне узбережжя Середземного моря. – Як бачимо, ойкумена древніх єгиптян дещо відрізняється від шумерської. Окремі землі стародавнього світу також були відомі їм. І це Мала Азія, Перська затока, частина Північної Африки і східна частина Середземного моря, – професор окреслив указкою зображення обох ойкумен. – Заглиблюватися в давнину ще більше не варто, бо там ми побачимо лише трьох слонів, які тримають землю на своїх спинах, – посміхнувся професор викликавши загальний сміх в аудиторії.
– Погодьтеся, якщо б Атлантида була у полі зору тодішніх відомих нам цивілізацій, то про неї лишилися б якісь згадки, а може навіть і матеріальні артефакти…
– Так! – хором вигукнули студенти.
– Нам відомі версії про існування Атландити в межах Середземномор’я, – продовжив свій екскурс професор. За однією із них, Атлантида була в районі грецького острова Санторіні, що знаходиться в Егейському морі. Але подумаймо логічно: якщо б Атлантида була в районі острова Санторіні, як вказують деякі учені, то про неї ми точно б дізналися з древніх джерел, оскільки ця частина Середземного моря, як ми бачимо, була відома людству з давніх давен. Врешті, там ми могли б знайти якісь матеріальні артефакти, подібно до того, як ми знаходимо сліди Мінойської культури на острові Крит. Та на Санторіні немає залишків Атлантиди! Ми знаємо про виверження вулкану у 1645 або 1450-му році до нашої ери, яке, до речі, знищило Мінойську цивілізацію. Якби на Санторіні була така супердержава, як Атлантида, то греки уже щось та й знашли б, – з посмішкою звернувся Іван Андрійович до студентів.
– Але ж до чого тут територія сучасної України, якої взагалі немає на показаних на екрані малюнках? – нагадала про себе Юля.
– Це правда. Але не поспішайте, – пригальмував професор дівчину, яка вже відчула близьку перемогу.
– Лише
