я так ненавиджу кішок та собак.
Справді, час уже було вийти з води, бо калюжу геть заповнили птахи і звірята, що попадали в неї: там були Качка та Індик, австралійський папуга Лорі, Орля і ще якісь дивовижні створіння. Очолюване Алісою, все товариство попливло до берега.
Розділ ІІІ
Політичні перегони і довгий кінець
Товариство, що зібралося на березі, мало справді чудернацький вигляд: птахи з заяложеним пір’ям, звірята, шерсть яких поприлипала до тіла, – всі вони промокли до кісток, сердилися і не знаходили собі місця.
Перш за все, звичайно, постало питання, як обсушитися. З приводу цього було влаштовано нараду. За кілька хвилин Алісі здавалося цілком природним те, що вона розмовляла з усіма так невимушено, ніби була знайома з ними все життя. Так, наприклад, вона довго сперечалася з папугою Лорі, який врешті надувся і твердив лише одне: «Мені краще знати, я старший від тебе», – а Аліса з цим не хотіла погоджуватися, не знаючи, скільки тому було років. А як Лорі рішуче відмовлявся назвати свій вік, то і розмовляти далі було нічого.
Нарешті, Миша, яка, здавалося, мала серед присутніх деякий вплив, гукнула:
– Посідайте всі і слухайте сюди. Я миттю обсушу вас!
Усі до одного швиденько розсілися кружком, у центрі була Миша. Аліса не зводила з неї стурбованого погляду, бо відчувала, що неодмінно страшенно застудиться, якщо не обсушиться зразу ж.
– Гм! – почала Миша з багатозначним виглядом. – Усі приготувалися? Зараз я викладатиму найсухіший матеріал. Тихше, будь ласка! «Вільгельм Завойовник, на боці якого стояв папа, швидко підкорив англійців, що були без керівників і звикли до узурпації та завоювань. Едвін і Моркар, графи Мерсійський та Нортумбрійський…»
– Б-р-р! – буркнув Лорі, здригаючись від холоду.
– Що вам? – звернулася до нього Миша, насупившись, але дуже ввічливо. – Ви щось сказали?
– Я? Ні-ні! – поквапливо відповів Лорі.
– Мені здалося, що саме ви, – сказала Миша. – Я продовжую. «Едвін та Моркар, графи Мерсійський та Нортумбрійський, виступили на його підтримку, і навіть Стіганд, патріот архі єпіскоп Кентерберійський, знаходив це потрібним…»
– Знаходив що? – перепитала Качка.
– «…знаходив це», – досить роздратовано відповіла Миша. – Ви, звичайно, знаєте, що таке «це»?
– Я добре знаю, що таке це, коли знаходжу щось, – сказала Качка. – Найчастіше це буває жаба або черв’як. Мене цікавить, що знаходив архієпіскоп.
Миша не звернула уваги на це питання і швидко продовжувала:
– «…знаходив потрібним вийти з Едгаром Ателінгом назустріч Вільгельмові і вручити йому корону. Спочатку Вільгельм поводив себе стримано, але зарозумілість норманів…» Як ти почуваєш себе зараз, моя люба? – продовжувала вона, звертаючись до Аліси.
– Мокрісінька, як і раніш, – сумно відповіла Аліса. – Мені
