зашморг. КАТЕРИНА рветься на волю – у ніч, у степ. Зашморг тягне її слідом за вершником. Вершнику добре знайома ця весела гра – приборкати дике перелякане лоша, яке ледь тримається на ногах. Лише КАТЕРИНА падає на землю, зашморг підіймає її на ноги. Вершник сміється – то попускає аркан, то натягує його.
На якусь мить зашморг послаблює свій тиск. КАТЕРИНА кидається за кущ. Їй вдається заплутати аркан в колючих гілках. Вершник повертається. Слухняний кінь долає останні кроки до КАТЕРИНИ.
Вершник бачить дівчину крізь листя і лише тоді помічає, що це не дівчина, а хлопець.
Але пізно – у місячному сяйві блимає лезо коси, прошивши вершника наскрізь…
Гупає в траву мертвечина, і знову тихо в степу…
ВАСИЛЬ
Катерино…
Не вірить КАТЕРИНА, але відгукається шепотом на шепіт:
КАТЕРИНА
Василю…
ВАСИЛЬ
Катерино…
КАТЕРИНА
Василю…
Нарешті знаходять один одного в темряві, кидаються в обійми.
На світанку КАЙСАК-БАБАЙ допомагає мертвому рушити в далеку подорож.
КАЙСАК-БАБАЙ сидить поруч із мертвим край могили. Покійник обгорнутий саваном.
Поруч КАЙСАК-БАБАЯ ШАМАН, перед яким зі землі стирчить коса.
По той бік ями рухається череда дівчат, якою керують двоє вершників та кілька охоронців. На одній з дівчат у вишиванці КАЙСАК-БАБАЙ зупиняє чергу, вказує ятаганом на дівчину.
Охоронці тягнуть дівчину до ШАМАНА, який безжалісно перевіряє, чи не була вона вже чиєюсь? Чи буде покійник першим у неї?
«Наречений» може не хвилюватися: незаймана – кивком підтверджує ШАМАН.
Дві пари рук приймають «наречену» в ямі. ШАМАН передає в яму ніж. КАЙСАК-БАБАЙ дивиться, чи все в ямі відбувається як слід, мовчки скеровує дії скупими жестами.
ШАМАН приймає з ями скривавлений ніж і вишитий хрестом, відірваний від вишиванки з «м’ясом», комір.
ШАМАН прив’язує до держака коси скривавлений комір.
Тепер черга «нареченого» – лягти в холодне ліжко. Дві пари рук приймають його мертве тіло. Земля ховає «молодих» від зайвих поглядів.
Купа землі на могилі росте. Купу землі прикрашає зашморг аркану.
ШАМАН поливає водою зашморг аркану, …з центру якого росте держак коси.
Держак прикрашений коміром з вишивкою.
СИМВОЛІКА, АРХЕТИПИ, МЕТАФОРИЧНИЙ, ОБРАЗНИЙ РЯД
Коса, що з’являється як знаряддя вбивства, перетворюється на магічний інструмент кревної помсти. Коса встановлює між жертвою і вбивцею містичний зв’язок. Ритуальне вбивство дівчини закінчується Знаком (скривавленим коміром від вишиванки), що закріплює магічну силу коси.
ШАМАН поливає зашморг водою з чаші.
КАЙСАК-БАБАЙ підводить погляд на лезо коси.
ШАМАН залишається з КАЙСАК-БАБАЄМ біля могили.
