все в собі – внутрішнє та зовнішнє. Це глибока подяка за те диво, яким є ваше тіло, ваші розум і душа. Любов до себе – це вдячність, настільки величезна, що наповнює ваше серце, поки воно мало не розривається, переповнене радістю бути ВАМИ.
Неможливо по-справжньому любити себе, якщо ви не схвалюєте та не приймаєте себе. Ви без упину сварите та критикуєте себе? Вірите, що вас неможливо любити? Живете в хаосі та безладі? Ви приваблюєте партнерів та друзів, які вас принижують? Ви зневажаєте власне тіло, обираючи нездорову їжу та думки, що викликають стрес?
Якщо ви якимось чином заперечуєте те добре, що трапляється з вами, – це вияв нелюбові до себе. Пригадую одну жінку, з якою я працювала, що носила контактні лінзи. Під час роботи з дзеркалом вона почала звільнятися від давнього страху з дитинства. Через кілька днів вона поскаржилася, що лінзи так заважають їй, що вона більше не може їх носити. Повиймавши їх, жінка роззирнулась і зрозуміла, що бачить майже бездоганно! Однак вона цілий день повторювала: «Я в це не вірю. Я в це не вірю». Такою була її афірмація, і наступного дня жінка повернулася до лінз. Вона не дозволяла собі повірити, що створила бездоганний зір, і її невіра підтвердилася. Хоча Всесвіт дав їй саме те, чого вона просила. Ось скільки сили міститься в наших думках!
Подумайте, яким ви були бездоганним крихітним немовлятком у ранньому дитинстві! Дітям нічого не потрібно робити, щоб стати досконалими: вони вже досконалі й поводяться так, ніби про це знають. Вони усвідомлюють, що є центром Всесвіту. Діти не бояться просити того, що хочуть, і вільно виражають свої почуття. Ви завжди розумієте, коли дитина сердиться – власне, про це й сусіди знають. І коли діти щасливі, це також відомо: їхні усмішки осявають увесь дім. Вони сповнені любові.
Немовлята можуть загинути, не одержуючи любові. Дорослішаючи, ми навчаємося жити без любові (принаймні намагаємось), але діти такого не витримають. Діти люблять кожну частинку свого тіла.
Колись і ви – ми всі – були такими. А потім почали слухати дорослих навколо нас, які вже навчилися боятися, і ми почали заперечувати власну досконалість.
Сьогодні відкладіть подалі всю критику та негативні внутрішні розмови. Відпустіть старий напрям думок – той, який докоряє вам і опирається змінам. Відпустіть уявлення інших людей про вас.
Стверджуйте: «Я достатньо хороший. Я гідний любові».
Вправа для роботи з дзеркалом на п’ятий день
1. Станьте перед дзеркалом у ванній.
2. Погляньте собі в очі.
3. Скажіть таку афірмацію: «Я люблю і схвалюю себе».
4. Повторюйте її знову і знову: «Я люблю і схвалюю себе».
5. Повторюйте цю афірмацію щонайменше сто разів на день. Саме так: сто разів. Нехай фраза «Я люблю і схвалюю себе» стане вашою мантрою.
6. Щоразу, проходячи повз дзеркало або побачивши десь власне відображення, повторюйте цю афірмацію.
