бібліотеку, що дедалі менше відповідала назві. Ту назву, своєю чергою, дедалі менше використовували, а це якнайкраще відповідало призначенню Другої Фундації.
Таке життя було ганебне. Вони просто зберігали План, поки на краю Галактики Перша Фундація боролася за своє існування із завжди сильнішими ворогами, не отримуючи від Другої допомоги та й узагалі нічого про неї не знаючи.
Саме Велика Руїна звільнила Другу Фундацію – це було ще однією причиною (молодий і сміливий Гендібал нещодавно сказав, що це було головною причиною), чому Руїні дозволили тривати.
Після Великої Руїни Імперія зникла, і відтоді вцілілі мешканці Трентора ніколи не заходили на територію Другої Фундації без запрошення. Другофундатори стежили, щоб комплекс Галактичного університету та Бібліотеки, який пережив Руїну, пережив і Велике Відродження. Розламаний палац теж було збережено. Металеву оболонку розібрали майже скрізь на планеті. Великі та нескінченні коридори розкривали, засипали, вигинали, руйнували, ігнорували; усе опинилося під скелями та ґрунтом – усе, крім цих місць, де метал і досі оточував стародавні простори просто неба.
Їх можна було сприймати як розкішний меморіал величі, усипальницю Імперії, але для тренторіанців – гамішів – це були місця, населені привидами, які краще не турбувати. Лише другофундатори ступали цими стародавніми коридорами чи торкалися блискучого титану.
Та навіть так усе ледве не зійшло на пси через Мула.
Мул справді був на Тренторі. А що, якби він виявив природу світу, у якому перебував? Його матеріальна зброя була набагато потужніша за ту, якою володіла Друга Фундація, а ментальна майже дорівнювала їй. Представників Другої Фундації завжди зупиняла необхідність робити лише те, що вони мусять, і розуміння того, що майже будь-яка надія на перемогу в безпосередньому бою може в підсумку означати серйознішу втрату.
Якби не Бейта Дарелл та її стрімкі дії… І це теж сталося без допомоги Другої Фундації.
А потім Золота доба, коли тогочасні Перші Спікери якось знайшли спосіб стати активними, зупинивши Мула на шляху завоювань і нарешті встановивши контроль над його розумом; а тоді зупинивши й саму Першу Фундацію, коли та стала занадто обережною і допитливою щодо природи та суті Другої. Прім Палвер, дев’ятнадцятий Перший Спікер і найвидатніший з них усіх, став тим, кому вдалося покласти край усій цій загрозі й – не без жахливої жертви – урятувати план Селдона.
А тепер, уже протягом ста двадцяти років, Друга Фундація знову, як і раніше, ховалася в населеній привидами частині Трентора. Вони ховалися вже не від імперців, а й далі від Першої Фундації, яка стала майже такою великою, як колись Галактична Імперія, – і ще величнішою в технологічній царині.
Очі Першого Спікера заплющилися в приємному теплі, і він занурився в примарний стан галюцинаторних переживань, що розслабляли його й не були цілковито ані снами, ані свідомими думками.
Годі смутку. Усе буде добре. Трентор
