наступних кількох років, то це несуттєво вплине на наші грошові потоки.
– Але боюся, що є дещо, що може вплинути на них уже зараз. І результат буде ще гіршим.
– Що ви маєте на увазі, пане Енскотт? – запитала Емма.
– Я провів дуже цікаву бесіду з вашим братом і виявив, що він спокійно оцінює наслідки того, що доведеться позичити півтора мільярда фунтів у Міжнародного валютного фонду, щоб зупинити падіння нашої національної валюти. Він також згадав про можливість уряду запровадити сімдесятивідсотковий податок на всі корпорації, а також дев’яносто відсотків податку на прибуток для тих, хто заробляє понад тридцять тисяч на рік.
– Боже милий! – вигукнув адмірал. – Чи зможу я дозволити собі власний похорон?
– Остання ідея належить міністру фінансів, – продовжував Енскотт, – що мені здається майже немислимим. Це те, що жодному бізнесменові або туристові не дозволять виїжджати з країни, маючи більш ніж пів сотні фунтів готівкою.
– Це не спокушатиме людей їхати за кордон, – зронив Доббс із сумнівом.
– Гадаю, що я, можливо, знайшов шлях, як це обійти, – озвався Себастьян.
Решта директорів обернулися до новенького.
– Я провів невелике дослідження того, що роблять наші конкуренти, й, схоже, власники кораблів «Нью-Йорк» і «Франція» вирішили свої податкові проблеми.
Себ зумів зацікавити раду директорів.
– «Нью-Йорк» уже не зареєстрований на американську компанію, незважаючи на те, що її штаб-квартира все ще розташована на Мангеттені, як і переважна більшість її працівників. Задля уникнення оподаткування компанію зареєстрували в Панамі. І якщо уважно поглянете на цю ілюстрацію, – Себ помістив велику світлину корабля «Нью-Йорк» у центрі столу, – то зможете побачити невеличкий прапорець Панами, який майоріє на кормі, незважаючи на те, що зірки та смуги залишаються вкрапленими у все, що розташоване на борту, – від тарілок у ресторані до килимів у каютах.
– І французи роблять те саме? – поцікавився Ноулс.
– Безумовно, але з суттєвою галльською різницею. Вони вивішують на корму алжирський прапор, і підозрюю, що це не що інше, як політичний виверт.
Себ передав колегам ще одне фото, цього разу великого французького лайнера.
– Це законно? – запитав Доббс.
– Жоден уряд не може із цим нічого вдіяти, – повідомив Себ. – Обидва кораблі перебувають у морі більше трьохсот днів на рік, і, наскільки можуть оцінити пасажири, все відбувається так само, як і завжди.
– Мені це не подобається, – визнав адмірал. – Мені не здається це правильним.
– Наш перший обов’язок – інтереси наших акціонерів, – нагадав Боб своїм колегам, – тож чи можу я запропонувати пану Кліфтону підготувати доповідь на цю тему, щоб ми могли детальніше обговорити її на наступному засіданні правління?
– Гарна ідея, – похвалив Доббс.
– Я не проти самої ідеї, – сказала Емма, –
