твоєму братові Тимку, моя Міловице, крім батьківського хазяйства, заробити в селі більше ніде було! Якби і найнявся твій брат Тимко до когось батраком, то які там заробітки б мав? І Тимко не раз із заздрістю поглядав на своїх двоюрідних братів, у яких батько був багатий, бо побував колись у Канаді. Коли приїхав дядько назад додому з грішми, то купив собі коня, поставив хату на дві половини, купив землі й розбив садок. У дядьковій хаті, бачив Тимко, вікна скляні були! А у вас, бідна Міловице, із пухиря свинячого… Ото твоєму братові Тимкові було, мабуть, і заздрісно, й дуже гірко.
Дивився увечері Тимко на свої босі ноги й порепані, і мріяв, певно, про те, що колись він і собі матиме високі ялові чоботи. Але коли? Й усе частіше задумувався твій брат про те, де ж дістати грошей йому й куди йти на заробітки.
А це якось прочув, Міловице, твій брат Тимко, що його друзі Сергій та Гордій збираються за океан їхати, і вирішив проситися разом із ними за компанію.
«Хлопці, я б теж поїхав із вами», – сказав якось Тимко.
«Поїхали! А що? – прийняв твого брата до компанії Сергій. – Гуртом веселіше буде».
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
