Австро-Угорщини ще деякий час залишався в обігу.
9
Мова, певно, про «Червону кімнату» (Röda rummet).
10
Див.: Ola Hansson, «Erinnerungen an Strindberg», Die Neue Rundschau, 1912, Nr. Ir, S. 1536 ff. und Nr. 12, S. 1724ff.
11
Див. Лист до батька, приготування до весілля.
12
В остаточному варіант просто блідим [ «напрочуд блідим» закреслено, між рядків написано: «Це не що інше, як кокетство, вигляд я маю звичайнісінький і такий, як той, серпневий»].
13
Дом’є Оноре Вікторен (1808–1879) – французький художник-графік, живописець і скульптор, найбільший майстер політичної карикатури XIX століття. Склав собі в 1840-х роках гучну популярність карикатурами на політичні обставини, суспільне і приватне життя видатних людей тодішньої Франції.
14
Натяк на зауваження Йозефа Поллака «Добрий вечір, Франце! Як справи? Що ти пишеш вдома?». Див. Лист Кафки з 10-го на 11 січня 1913 р.
15
Пор. лист Кафки від 24 листопада 1912 р.
16
Мова, певно, про однойменний твір австрійського композитора Йоганна Реша (1830–1891), знаного з бальної музики.
17
Бубер виступав з доповіддю на тему «Міф юдеїв» на урочистому вечорі об’єднання «Бар Кохба».
18
«Вона призналася, що їй хочеться пройти об руку з ним по вулицях» (фр.) (пер. Д. Паламарчука).
19
Мова про видання 1916 року.
20
Айзольт Ґертруда (1870–1955) – відома німецька актриса з берлінської трупи Макса Райнгарда.
21
«Jedermann» – драма Гуґо фон Гофмансталя (1911).
22
Ілюстрований щотижневик, заснований 1853 р. видавцем Ернством Кайлем і редактором Фердинандом Штолле у Ляйпциґу.
23
Назва статті (1863) Фридріха Гофманна у «Gartenlaube».
24
Навесні 1910 р. російський балет дав гостьову виставу на сцені Німецького театру в Празі.
25
Про танцівницю Едуардову пор. Щоденники (1910). В одному місці Кафка, приміром, описує її портрет: «Просто неба танцівниця Едуардова не така гарненька, як на сцені. Бліда цера, оті вилиці, які так напинають шкіру, що на всьому обличчі ледве помітиш якийсь порух; великий ніс, який немовби виступає з заглиблення і з яким жарти погані – тут не спробуєш, чи твердий у нього кінчик, і не схопишся легенько за перенісся, не поведеш туди-сюди, проказуючи: «А тепер ходімо зі мною»» (Кафка Ф. Щоденники. К., 2000. С. 9—10. Пер. Л. Логвиненка). Насправді мова про відому російську балерину Євгенію Едуардову (1882–1960).
26
Тамара Карсавіна (1885–1978) – російська і британська прима-балерина і балетний педагог.
27
Йдеться про швейцарського музиканта й педагога Еміля Жака-Далькроза (1865–1950). 30 червня 1914 року Кафка, якщо вірити його «Щоденникам», був у його
