в порі дитинства й кожна – Геркулес[45] у колисці. Завдяки котлу, який винайшов Дені Папен[46], завдяки новим машинам Ватта можна було мати перше уявлення про рушійну силу пару, про величезний запас енергії атмосферного повітря, який попереднім поколінням здавався якоюсь пасивною порожнечею, якимось недосяжним, безбарвним світовим газом. Ще десятиліття – й перший повітряний корабель підніме людину над землею; ще чверть століття – й парове судно вперше переможе іншу стихію – водну. Але в той час величезна енергія стисненого або викачаного повітря доступна розумінню тільки в порядку проведення лабораторних дослідів, і настільки ж скромно й боязко заявляє про себе електрика, цей іфрит, тоді ще замкнутий у жалюгідній лейденській банці. Бо що вважається в 1775 році електричним явищем? Вольта ще не зробив свого вирішального спостереження; тільки від маленьких, іграшкових батарей можна отримати кілька ні на що не здатних блакитних іскор і слабкий поштовх в суглоб пальця. Це все, що знає месмерівська епоха про творчу силу електрики, – не більше й не менше, ніж про магнетизм. Але, мабуть, вже в той час невиразне передчуття наполегливо підказувало людській душі, що прийдешнє за допомогою однієї з цих сил, можливо, за допомогою стиснутого пару, можливо, за допомогою електричної або магнетичної батареї, змінить форми світу й забезпечить двоногим ссавцям на мільйони років панування над землею, – передчуття тих, дотепер ще не врахованих мас енергії, які, будучи скуті рукою людини, наповнюють наші міста світлом, борознять небо й передають звук від екватора до полюса за нескінченно малу частку секунди. Гігантська сила полягає в зародку, у крихітних починаннях того часу; це вже тоді відчуває світ, відчуває Месмер; тільки він, на своє нещастя, як принц у «Венеціанському купці»[47], вибирає з трьох скриньок не ту, яку потрібно, і приковує увагу настороженої в очікуванні вибуху епохи до слабшого елементу, до магніту, – помилка, безперечно, але помилка, зрозуміла у той час.
Отже, вражають не перші прийоми Месмера, не намагнічування дзеркала або басейну, – разючий для нас у його дослідах той неймовірно цілющий вплив, який здійснює одна людина за допомогою магніту, що абсолютно нічого не вартий. Але навіть ці, на перший погляд дивовижні, зцілення виявляються при психологічно правильній їх оцінці, зовсім не такими вже й чудовими; з більшою часткою ймовірності й навіть із упевненістю можна сказати, що від початку всякого лікування стражденне людство зцілювалося завдяки навіюванню набагато частіше, ніж ми припускаємо й ніж схильна допускати медицина. Світова історія доводить: не було ще настільки безглуздого медичного методу, який би на якийсь час не приніс хворому полегшення, завдяки наявності віри в цей метод. Наші діди й предки лікувалися засобами, над якими сучасна медицина співчутливо посміюється, та сама медицина, методи якої наука майбутніх п’ятдесяти років оголосить з такою ж усмішкою недійсною і, можливо,
Геркулес – римське ім’я Геракла – героя грецької міфології, сина бога Зевса й дружини фіванського царя Алкмени. Наділений величезною фізичною силою, він зробив безліч подвигів. Найбільш відомий цикл оповідань про 12 подвигів Геракла на службі у царя Евріефея. Згідно з переказами, за порадою кентавра Несса дружина Геракла просочила отруйною кров’ю сорочку чоловіка, і той, не витримавши страждань, спалив себе на багатті. Культ Геракла був одним із найпопулярніших в античному світі.
46
Дені Папен (1647–1714) – французький фізик і винахідник, одним із перших зробив спробу побудувати судно з паровим двигуном. За освітою лікар, працював асистентом у лабораторії Паризької академії наук. Виклав ідею пароатмосферної машини, описав машину з паровим котлом.
47
«Венеціанський купець» – комедія англійського поета й драматурга Вільяма Шекспіра (1564–1616), написана ним у 1597 р. і видана в 1600 р.