обходила тебе?
Живим в могилі заховай себе.
Чекай терпляче в ній міцну драбину,
щоби піднятись в небо голубе.
Не знаєш істині й речам ціни,
але готуєшся ретельно до війни.
Невже не слухав у дитинстві казку,
як стрілися на кладці барани?…
Який же щедрий шах, підкорювач держави:
він срібла не жалів на ігри та забави,
і савани купив полеглим у боях,
і, врешті, для калік придбав магічні трави…
Дивуюся, що смерть знов підняла косу:
скосила без жалю тебе й твою сльозу!..
Невже не відчуває сорому убивця,
підступно убиваючи красу?
Терпіння вичерпав і ум спалив дотла:
кому потрібний ум, якщо Вона пішла?.
Моя журба – це не журба. Це – Каф-гора,
а серце у гори – без тріщини скала.
Чотири якості від Неба маю я:
здоров’я, розум, добрі серце та ім’я.
Коли ці якості ти маєш від Аллаха,
не зіб’є з ніг життєва течія.
Ніколи не гордуй людьми – і будеш благородним!
Рятуй нещасних від тюрми – і будеш благородним!
Не ставить благородний пан підлеглих на коліна,
а впав хтось в ноги, підійми – і будеш благородним!..
Коли замовкну я, немов розбитий саз,
ти знай, що пристрастю убитий твій любас.
І подругам своїм скажи крізь сміх і сльози:
«Нарешті врятувавсь, нещасний, від образ!..»
Моє щасливіше від всіх сердець,
мій дух свободи – кожному взірець.
Так зустрічі зрадів, що зміг забути,
що ти – неволі давній посланець.
Шахід Балхі
Блукав поміж руїн і тьмяної трави:
колись стрічав тут пав, тепер – гніздо сови.
Спитав я мудрих птиць: «Як жити в цій пустелі?»
Погодились смутні, що мало тут мишви.
Мій Боже, все одно: казати чи мовчати.
Думки – Твої, а на вустах – Твої печаті.
Як зірвеш їх – скажу. Залишиш – промовчу,
бо, власне, нічого мені Тебе повчати.
Створив мене Аллах рабом і паном Слова,
але я не скажу, що доля – виняткова.
Я з праху, як і всі – поети й читачі,
стебло і колосок, зернина і полова.
Цвіте віками степ і відцвіте не скоро.
Століттями між гір квітки плетуть узори.
Одні приходять в світ, а інших палить смерть,
та степ – все той же степ, а гори – завше гори…
Дивлюся на блакить, де крила склав орлан,
де в небокрай вплива з дарами караван,
на море чи на степ, чи на гірські вершини,
а бачу
