будь-яка біда мені смішна…
В останній час чомусь подібний страхопуду
(мовляв, в мій келишок судьба знов ллє отруту!).
Вона – як той суддя, який забув закон
і в котрого завжди засудженим я буду.
Ти мною, мов м’ячем, вже граєшся давно…
Обітниць не зламав, мій Боже, все одно!
Коли парад планет – утіха для терплячих,
терплю і не спішу спускатися на дно…
Сміливим будь, як лев, і вічним, як ворона,
та все ж не обминуть тобі земного лона.
Уляжешся пластом і з себе не стряснеш
ні тлі, ні пацюка, змії чи скорпіона.
Як з дерева плоди звисають за паркан,
страждає мій сусід, немов від давніх ран.
Хай на гілках красуються алмази -
зрубає, бо в садок іде юрба прочан.
Щасливі ті, кому до Тебе вільний вхід,
бо щедрості Твої – не кусень на обід.
Такий закон життя, провірений віками:
хто дерзновенний – завше зірве кращий плід.
Сповідуйсь другу, переживши скруту,
та зайве не чади, подібно труту.
Сказав сьогодні, завтра – помовчи:
хто з друзів двічі вип’є цю отруту?…
Знання та багатство – троянда й нарцис:
хтось бачив, щоб квіти в обіймах злились?
Багатий свій розум купив за копійку,
а розум розумних оцінять колись…
Ткачами стаємо по волі Аллаха:
хтось – визнаний майстер, а хтось – горопаха!
Хтось тче килимки для моління старцям,
а хтось – килими для могутнього шаха!..
Не золото – знання дають свободу:
в них – слава від людей і Небозводу.
На жаль, багатство нам, окрім знання,
водночас не дають як нагороду.
Поет – не супротивник, гідний для Творця,
бо рушиться моя опора без кінця.
Коли Аллах захоче – на вітрах розвіє,
але не шле Він смерть – свого гінця.
Від нашого життя – у долі вожі,
Тому весь час будь, друже, насторожі.
Закохані – заручники судьби,
Тому любов не визнають святоші.
Баба Тахір
Від примх душевних я вже підвиваю вовку.
Повчав я хворе серце – не добився толку.
Молив я вітер: «Забери його!» Не взяв…
Що ж – кину у вогонь чи настромлю на голку.
Життя не зву життям, бо дах мій – небозвід,
бо ще не роздобув чурека на обід,
бо в голові моїй є розуму лиш крапля,
бо йде біда за мною слід у слід…
Я серце покладу на твій поріг,
підставлю спину під чужий батіг,
а
