її називали вдома, Броня) того літа саме вчилася читати, але їй це заняття здавалося жахливо нудним. Тому дівчинка стала брати з собою крихітку Маню, щоб грати з нею у вчительку. Броня напускала поважного вигляду, як у тата, коли він на роботі, і розкладала перед сестрою цупкі листки з літерами:
– Дивись, Маня, це літера «а», а це літера «о».
Маленька уважно вивчала позначки на листочках і під наглядом старшої сестри запам’ятовувала їх назви. Їй дуже подобалося, як ці «кракозябри» утворювали склади, а потім і слова. Не було для маленької Марії більш захопливої гри. На цілих кілька тижнів вона забула і про річку, і про прогулянки – настільки вабило дівчинку навчання.
Одного ранку батьки дали Броні книжку і попросили її прочитати звідти маленький уривок. Як вчителі, вони перевіряли, чи добре вправляється їхня дочка з навчанням. Броня почала було читати, але текст давався їй важко – вона збивалася, затиналася, читала по складах і дуже нервувала. Мані стало так шкода розгублену сестру, що вона вирішила їй допомогти. Маленька вихопила книжку і майже як доросла швидко, зовсім без помилок прочитала цілий рядок.
Останні слова дівчинка дочитувала у повній тиші. Мама з татом були приголомшені – вони зовсім не очікували, що їхня смішна крихітка Анчупечо, якій було тоді всього чотири роки, вже встигла навчитися читати. Дорослі ще не займалися з нею цією наукою. Те, що сталося, було для них справжнім маленьким дивом.
Маня ж, навпаки, дуже зніяковіла. Їй здалося, що вона зробила щось неправильно, раз батьки дивляться на неї так пильно. Дівчинка випустила з рук книгу і розплакалася. Вона весь час повторювала, що просить вибачення за себе і за сестру. Маня була не винна, що так вийшло – просто їй було дуже легко і цікаво запам’ятовувати букви і складати їх у слова. Але мама і тато насправді зовсім не сердилися на свою молодшу доньку. Навпаки, вони дуже пишалися тим, що у них підростає така надзвичайно розумна і самостійна дівчинка. Хоча і не відразу змогли повірити в те, що сталося.
Коли восени Склодовські повернулися до Варшави, Манюся почала потихеньку читати книжки, які траплялися їй під руку, і які їй – чотирирічній крихітці – були цікаві. Мама трохи хвилювалася через це захоплення доньки – тоді не прийнято було, щоб дівчатка отримували серйозну освіту, але все ж потай захоплювалася тим, якою тямущою зростає її Анчупечо.
‐ Як називається місто, в якому народилася Марія Склодовська-Кюрі? В якій країні воно розташоване? Як називається річка, що тече в ньому?
‐ Скільки дітей було в родині Склодовських? Як їх звали?
‐ Які прізвиська дала Марії мама?
‐ Хто навчив дівчинку читати?
Розділ другий. В якому ми дізнаємося, якою дружною була сім’я Склодовських
Все моє життя нові дива природи змушували мене радіти як дитину.
