Марія. Але до цього ми ще обов’язково повернемося.
А поки дівчинка росте найсерйознішою з дітей Склодовських. Навіть брат Юзеф, який вважав, що, раз він єдиний в сім’ї син, то повинен бути головним і відповідати за своїх сестер, не встигав за нею. Взагалі, всі дівчатка в сім’ї Склодовських були дуже активними й щирими дітьми – отримували від вчителів хороші оцінки і намагалися не засмучувати батьків надмірними бешкетами. Ось тільки подарований дядьком дерев’яний конструктор, з якого можна було будувати красиві замки, діти частіше використовували для гри у війну, ніж для будівництва. Тому що кидати один в одного кубиками і бігати будинком було веселіше.
Вдосталь награвшись з сестрами і братом, Маня намагалася потрапити до робочого кабінету тата Владислава. І пану Склодовському в глибині душі це було страшенно приємно. Дівчинку вабив тут ідеальний порядок – всі книжки, зошити та папери були ретельно розсортовані і завжди лежали на своїх місцях. А ще тільки тут можна було помилуватися різними незвичайними предметами, якими за наказом дорослих зазвичай заборонялося грати: столиком, кришка якого була шахівницею, пузатим годинником з малахітовим оздобленням, чашкою з портретом французького короля Людовіка ХVIII і найбільш чарівним – приладами для уроків фізики, якими колись користувався на роботі тато. Раніше він брав їх з собою на уроки, але після того, як викладання цього предмета дуже скоротили у шкільній програмі, вони перебували за склом у шафі. Це був барометр з позолоченими стрілками, який умів передбачати погоду, і за справністю якого пан Склодовський стежив особливо ретельно. А ще тут лежали різноманітні скляні трубки, доладні металеві прилади, крихітні ваги, зразки мінералів і багато іншого. Вони мали такий незрозумілий і такий загадковий вигляд – Маня мріяла розгадати секрети цих дивних речей якомога швидше.
Загалом, вся велика галаслива сім’я жила в квартирі при гімназії на Новолипській вулиці Варшави. Житло батько отримав у свою власність разом з посадою субінспектора. Помешкання було доволі просторим, щоб вмістити всіх Склодовських, але при цьому не занадто великим – чим старшими ставали діти, тим сильніше відчувалася певна тіснота. Частина вікон квартири виходила в сад, де діти могли грати, коли йшли додому учні гімназії. А центром їхнього сімейного світу була їдальня, де кілька разів на день всі збиралися разом і проводили час за розмовами.
‐ Чому мама Броніслава Склодовська не обіймала і не цілувала своїх дітей?
‐ Яку кімнату в будинку маленька Марія любила найбільше?
‐ Що найбільше подобалося дівчинці в цій кімнаті?
Розділ третій. В якому Манюся з усіх ігор на світі обирає читання
У житті немає нічого, чого варто було б боятися, є тільки те, що потрібно зрозуміти.
Батьки Склодовські походили
