що ученицям потрібно терміново заховати всі підручники із зошитами та дістати вишивку – два рази на тиждень дівчатка мали навчатися рукоділля під читання вголос творів з російської літератури.
Хоч і з великим поспіхом, але всі сліди заборонених занять вдалося приховати від інспекторських очей вчасно. Проте, пан Хорнберг побажав поспілкуватися з якою-небудь зі школярок, щоб перевірити, чого навчають дівчаток в цьому класі. Звісно, мадемуазель Тупальська обрала Марію, яка добре говорила російською і успішно справлялася з усіма завданнями. Дівчинці довелося читати інспектору вголос молитву російською мовою, називати російських царів у порядку їх правління та перераховувати склад нині правлячої царської сім’ї, а також відповідати на інші підступні питання. І Манюся ні в чому не підвела своїх вчителів, відповівши на всі запитання винятково точно. Тільки розплакалася від хвилі переживань, коли інспектор пішов.
Розповісти про те, як їй було страшно і чого вартував їй цей інспекторський допит, дівчинка могла тільки старшій сестрі Броніславі – вони були надзвичайно дружні. Броня майже так само добре вчилася, як і Маня, тому розуміла її як ніхто інший. «Не переживай, Анчупечо, ти все зробила, як повинна була, ти велика розумниця!», – сказала тоді дівчинці старша сестра. І поцілувала в лоб, зовсім як зробила це перед усім класом мадемуазель Тупальська, якій провал перевірки загрожував набагато серйознішим покаранням, ніж погані оцінки.
‐ Чому в школі, де навчалася маленька полька Марія Склодовська, не викладали польську мову?
‐ Яка мова була найважливішою в Європі в той час? А яка є такою зараз?
‐ Хто з родини Склодовських міг після школи вступити до варшавського університету? Чому?
‐ Кого класна дама Антоніна Тупальська попросила відповідати, коли до школи з перевіркою несподівано прийшов інспектор?
Розділ п’ятий. В якому у сім’ї Склодовських одне за одним трапляються два великих горя
Я буду навік вдячна своєму обожнюваному батькові за те, що він зробив для мене, а зробив він незмірно багато. Лише одне мене засмучує – що ми не в змозі відповісти йому тим самим. Ми можемо тільки любити і шанувати його, наскільки це в людських силах .
Попри те, що Маня добре вчилася, і навчання давало їй втіху, ці роки свого життя назвати радісними вона ніколи так і не змогла. Біди і справжні нещастя випадали на долю родини Склодовських одне за одним.
Дівчинці було всього шість років, коли у день повернення всієї родини з літніх канікул тато Владислав отримав офіційного листа про те, що він більше не обіймає посаду субінспектора гімназії, де працював. Начальству не подобалося те, що він співчував рідній Польщі, яка втратила самостійність, і навчав своїх дітей польської грамоти. Пана Склодовського понизили
