було таким п’янким, що Іван навіть не образився, коли один із професорів ніби ненароком мовив:
– Тато добре підготував.
Так, тато допомагав йому, але це він сам хотів учитись, змусив себе – і зміг. Іван упивався власними здобутками і передусім – перемогою над собою. А тоді почався жах. Якщо раніше Іван думав, що важко було в школі, то тепер розумів: школа – то навіть не розминка. Він майже завалив модуль з медичної хімії й заледве витягнув історію медицини.
Іван змусив себе відсунути вбік латину, яку знав краще за Інну, і зосередитись на важливіших предметах. Зубріння, повторювання аж до розуміння суті – і знову спочатку. Він завжди не любив хімію, а тепер просто зненавидів її, тому вчив, аж поки переставав узагалі сприймати інформацію.
Хлопець міг би попросити Інну допомогти й заодно використати ситуацію, щоб розтопити її серце, однак давати їй аж таку перевагу не хотів. Це мала бути відносно чесна перемога, але дівчина не сприймала його всерйоз. Вона, як і більшість одногрупників, думала, що Іван вступив по блату, і нічого не могло переконати їх у протилежному.
Іванове фанатичне зубріння спочатку викликало роздратоване здивування, потім байдужість. Байдуже, що ранкові пробіжки й кілька годин на тиждень у тренажерному залі зробили його досить статурним та підтягнутим; байдуже, що глибокі карі очі могли пропекти наскрізь; байдуже, що дівчата з інших груп відверто фліртували з ним, – для своїх Іван був блатюком та заучкою, і крапка. Але хоч як юнак старався, Інна була кращою практично в усьому й навіть посміла втикнути йому цим. Іван прийняв виклик. Аж три місяці всі в групі стежили за їхнім часом зовсім не тихим і цензурним протиборством.
Те, що почалось як прагнення підкорити Інну, з часом переросло в пристрасне бажання мати її, зробити покірною, своєю. Хай їй легше дається навчання, але лідером мав бути він… А знову веде вона.
Зараз Іванові здавалося, що все це підлаштувала Інна. Новий рік на дачі, компанія із семи людей: дві пари й вона – одна на двох. Випивка, дурна суперечка з Василем, стриптиз за Інну – і от вона обирає переможця.
Іван протяжно видихнув і матюкнувся. Інна обставила його, як пацана. І це він сам сказав: ми разом. За язик ніхто не тягнув. Навіть якби захотів це подати як до нічого не зобов’язуючий п’яний секс – не вийде. П’ятеро людей бачили, як він поволік її в кімнату, і тільки повні ідіоти могли б подумати, що вони там будуть просто дрихнути. Якщо зараз Іван дасть задню, Інна й усі інші з її подачі будуть казати, що він або злякався, або хотів тільки одного.
Хлопець уже сам не знав, чого хоче. Ці три місяці Інна діяла на нього, як червоне на бика. Стимул, мотивація, бажання – він хотів бути першим, лідером, прагнув перемоги будь-якою ціною. Конкуренція засліпила, відключила мозок, але чи хоче він її тепер?
Іван потягнувся до тумбочки й залпом випив пів літри розсолу. Те, що він завжди вважав бридотним, несподівано виявилося нектаром. На кілька хвилин полегшало,
