Корона. Книга 1: Єлизавета ІІ, Вінстон Черчілль. Становлення молодої королеви (1947–1955). Роберт Лейсі
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Корона. Книга 1: Єлизавета ІІ, Вінстон Черчілль. Становлення молодої королеви (1947–1955) - Роберт Лейсі страница 14
Прадід Єлизавети, король Едуард VII (1901–1911), був названий на честь свого мудрого, але надто вільнодумного батька Альберта, принца-консорта. Це був знак його поваги як сина. Тож новий король запропонував своїй Раді престолонаступництва це ім’я в 1901 році, щоб ім’я «Альберт Добрий» відтепер асоціювалося лише з однією особою. Але сучасні біографи веселого монарха припускають зовсім протилежне – «Берті» не міг дочекатися, щоб відступити від батька, якого ніколи не вважав достатньо добрим. Дідусь Єлизавети Георг V (1911–1936) був унікальним серед сучасних попередників королеви, вирішивши царювати під тим іменем, яким його сім’я називала в дитинстві.
Король Едвард ІІІ (1901–1911)
Георг V (1911–1936)
Едуард VIII (1936) був хрещений Едуардом Альбертом Крістіаном Джорджем Ендрю Патріком Девідом, останні чотири імені – імена святих – покровителів Англії, Шотландії, Ірландії та Уельсу. Його батьки вирішили називати його Девідом – мабуть, беручи до уваги той факт, що син стане принцом Уельським. Він мав труднощі з вивченням валлійської мови, коли в 1911 році його представили як принца Уельського, але як принц і король Девід взяв більш історичне ім’я – Едуард.
Едвард VІІІ (1936)
Георг VI (1936–1952)
Батько Єлизавети Георг VI (1936–1952), раніше знаний як принц Альберт, герцог Йоркський, був відомий родині як «Берті», як і його дідусь Едуард VII. Але коли прийшов час вибору його монаршого імені в неспокійні часи зречення його брата, було визнано розумним підкреслити наступність з його популярним і поважним батьком (і засновником Віндзорського дому), королем Георгом V.
Зазвичай передбачається, що наступник королеви Єлизавети II, охрещений Чарльзом Філіпом Артуром Джорджем, з часом буде проголошений Його Величністю королем Карлом III. Проте він може віддати належне своєму дідусеві (і своєму прадідусеві), прийнявши царське ім’я короля Георга VII – а Філіп і Артур – два інших вельми вірогідні варіанти.
Монарше (прикметник, від латинського «regnum» – королівство, монархія або царство)
ім’я суверена, правителя або короля – ім’я, що призначається у рік сходження на престол суверена.
Таке ім’я присуджується правителю (або папі) разом із номером – зазвичай римськими цифрами (наприклад, «Георг VI», а не «Георг 6»).
Покидаючи Сагана Лодж, Кенія, 6 лютого 1952 року, щоб повернутися до Лондона, нова королева Єлизавета II попросила не робити фотографій. «Я відчув смуток, коли вона подякувала за це, піднявши руку, а ми мовчки стояли, поклавши камери на землю», – згадував один із фотографів
3
Віндзор
Коли 10