VI у травні 1937 року] або на весіллі герцогині Кентської [у листопаді 1934 року]». Як прямі нащадки королеви Вікторії Єлизавета та Філіп були дітьми давнього, шляхетного королівського роду. Вони успадкували традиції ХІХ століття, тож усе ще збиралися на подібні події. Проте, вела далі Єлизавета, «вперше я пам’ятаю зустріч із Філіпом, – наголошуючи на слові “пам’ятаю”, – в Королівському військово-морському коледжі в Дартмуті в липні 1939-го, безпосередньо перед війною».
Її організував двоюрідний брат Георга VI, лорд Луїс «Дікі» Маунтбеттен, який, як і король, навчався в морському училищі Дартмута. Доля Маунтбеттена переплелася з долею Віндзорського дому ще з часів правління королеви Вікторії. Дікі, як і Георг VI, – один з її правнуків, а його батько Луї був першим лордом Адміралтейства на початку Першої світової війни. Цей титул він отримав після 46 років патріотичної військово-морської служби. Однак через німецьке походження, менше ніж за три місяці після початку бойових дій, його зняли з посади під час популярного тоді полювання на відьом, тобто на всіх тевтонців, на всю німецьку культуру – від німецьких ковбас до собак.
Дружба між Віндзором і Маунтбеттеном стала ще тіснішою завдяки одній події: одного сумного грудневого вечора 1936 року молодший Луїс і новий король Георг VI разом спостерігали, як король Едуард VIII, який нещодавно зрікся престолу, збирав речі, від’їжджаючи з країни. «Дікі, це жахливо, – згадував Маунтбеттен слова короля-друга, сказані зі сльозами на очах. – Адже я лише морський офіцер. Це єдине, що я знаю».
«Це дуже дивний збіг обставин, – казав лорд Маунтбеттен, – адже батько одного разу сказав мені, що коли герцог Кларенс помер [1892 року], твій батько [майбутній Георг V] прийшов до нього й сказав майже те саме, що сказав мені зараз ти, а мій батько відповів: “Георгу, ти помиляєшся. Немає кращого навчання для майбутнього короля як на флотській службі”. У 1939 році в Дартмуті кузени мали змогу тісно спілкуватися, займаючись спільною справою – морською підготовкою, тимчасом як інші два далекі та молодші кузени, Єлизавета та Філіп, познайомилися за грою в крокет.
Народившись на острові Корфу в червні 1921 року, Філіп, принц Греції, попелясто-русявий і стрункий, як вікінг, не мав і краплі грецької крові. Він був данцем, одним з представників данського королівського дому, яких дослідники генеалогії називають Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбург. «Ви не схожі на чистокровного грека», – сказав Майк Паркер, молодий австралієць, який познайомився з Філіпом під час спільної служби на військово-морському флоті під час війни. Згодом Майк стане його близьким другом і приватним секретарем. «Я частково данець, частково німець, а частково росіянин, – пояснив Філіп. – Майже в будь-якій країні Європи можу знайти рідню й залишитися там».
26 жовтня 1946 року. Філіп та Єлизавета щойно потай заручились, тож на весіллі доньки дядька «Дікі» Патріції Маунтбеттен з Джоном Брабурном в абатстві Ромсі, в Гемпширі, тримали дистанцію
Він потребував гостинності. Його батька, принца Андрія, вислали з Греції в грудні 1922 року під час
