стриманості для врівноваження надмірної самовпевненості Філіпа. Їй також не подобалися його політичні погляди – він «надто хилився до лівого борту», в дусі традиційної буремності його дядька Дікі.
Війна суттєво звузила коло спілкування її дочки, а отже, й можливості підготуватися для ухвалення такого важливого рішення в ранньому віці. Тож на вихідні королева запрошує до Віндзора молодих офіцерів гвардії, серед них – майбутні герцоги Графтон і Баклю та Генрі Герберт, лорд Порчестер, майбутній граф Карнарвон. Ці красиві й респектабельні спадкоємці стародавніх маєтків мали стиль, який королева вважала прийнятним для своєї доньки. Принцеса справді насолоджувалася їхньою компанією. Деякі з цих шляхетних молодих людей увійшли в майбутньому до її оточення, зокрема Генрі Герберт, «Порчі», дружбу з яким зміцнювала їхня спільна любов до коней. Проте жоден з «перших XI» королеви, як лукаво називали їх близькі, не мав темпераменту Філіпа.
«Усі починали говорити, що він міг бути тим самим, – згадував один із помічників приватних секретарів Єлизавети Едвард Форд. – Та він не шанувався, не намагався бути приємним, а поводився з усією самовпевненістю морського офіцера, який пройшов випробування війною». «Він анітрохи не боявся озвучити лорду Солсбері (старшому політику-консерватору) власні думки, – згадував Майк Паркер. – Те саме стосувалось [Томмі] Ласселлса та старих придворних. Тож вони були жорстко налаштовані проти нього».
ЛОРД ЛУЇС
«ДІКІ» МАУНТБЕТТЕН
Перший граф Маунтбеттен Бірманський
(1900–1979)
Зіграв – Грег Вайс
Вродливий, худорлявий, чарівний і безсоромно напористий Луї Маунтбеттен часто віддавав належне талану свого племінника Філіпа. Народившись у королівській родині, але з тим не вирізняючись високою шляхетністю, «дядько Дікі» зблизився з ріднею у свої зрілі роки як наставник і «почесний дідусь» принца Чарльза.
До речі, серед його імен не значився «Річард», він був Луїсом Френсісом Альбертом Віктором Ніколасом. У родинному колі його так назвали, щоб уникнути плутанини при згадці про Нікі – царя Миколу II, дядька Луї. Тож «Дікі» – це інтерпретація останнього з імен. Військово-морська кар’єра старшого Маунтбеттена складалася непогано. Його відзначили в Бірмі (сучасна М’янма), але до найбільших досягнень Дікі слід віднести період 1947–1948 років, коли він був віцекоролем Індії. Тоді в цій країні, а також Пакистані зменшилася кількість кривавих протистоянь.
Учасники Ірландської республіканської армії (ІРА) вважали, що чогось досягли, коли підірвали човен дядька Дікі під час риболовлі біля графства Слайго в серпні 1979 року. Та насправді лише зробили йому велику послугу: Британія проводжала його в останню путь як героя, а про це він міг тільки мріяти. Навіть найзапекліші критики Маунтбеттена визнавали, що це було гідне прощання.
Проте
