які можна прочитати, надто мало.
– А може, в різних копіях вони доповнюють одне одного? – спитав майор.
– Справді, навряд щоб вода й сіль знищили в усіх документах ті самі слова, – погодився Джон Манґлс. – Порівнявши вціліле, ми зрештою дійдемо суті.
– Гаразд, це й зробимо, адже нам нікуди поспішати. Спершу почнімо з англійського документа, – запропонував лорд Гленарван. – У ньому збереглися слова «зазнати корабельної аварії», «на землі», «цей» і «зниклий», а напіврозмите «skipp…», імовірно, означає «шкіпер». Ще тут є неповне ім’я якогось містера Ґр…
– Додамо до цього ще уривки слів «monit…» та «…ssistance», – сказав Джон Манґлс. – Здається, це частини слів «monition» та «assistance», тобто хтось благає про допомогу.
– Але ж тут бракує забагато рядків, – розчаровано зауважив майор. – Як тут дізнатися назву загиблого судна чи місце корабельної аварії?
– Рано втрачати надію, – мовив лорд Гленарван. – Спробуймо доповнити один документ іншим.
Другий, аж потемнілий, клаптик паперу, написаний німецькою, вода пошкодила ще гірше.
– Вам знайома ця мова, Джоне? – спитав Гленарван.
– Знайома, і досить пристойно, сер.
Капітан якийсь час мовчки уважно вдивлявся в розмиті рядки.
– Насамперед, – нарешті сказав він, – тепер ми можемо точно встановити, коли сталася корабельна аварія. Це трапилося 7 червня тож, додавши цифру «62» з англійського тексту, ми отримаємо повну дату: 7 червня 1862 року.
– Кажіть далі, Джоне! – вигукнула леді Елен.
– Можна також прочитати уривок слова «Glas…»; з’єднавши його зі словом «…gow» у тому-таки рядку першого документа, маємо «Glasgow». Тобто йдеться про судно з порту Ґлазґо. Другий рядок геть розплився, але далі я розібрав важливі для нас слова: «zwei», що означає «два», і «…atrosen», напевно це «matrosen», що в перекладі означає «матроси». Змушений визнати, товариство, що наступне слово «graus» я витлумачити не зміг. Сподіваюся, тут нам стане у пригоді третій документ. Щодо решти, то зрозуміти легко: «bringt ihnen», безперечно, означає «надайте їм…» Якщо ж пов’язати ці слова з англійським словом «assistance» з відповідного рядка першого документа, то вони складуться в фразу: «Надайте їм допомогу».
– Будемо сподіватися, що нам зарадить хоча б французький текст, – сказала леді Елен.
– Спробуймо розшифрувати і його, – запропонував лорд Гленарван. – Та це не так і важко, адже французьку ми всі з вами знаємо. Спершу перекладемо всі повні слова, а також уривки слів. От що ми маємо: «…три…оглове…танія…гонія… південний… діст… контин… пол… жорсто… інд… кинут…овго… ° 11́ шир…» Спробуймо одне по одному відтворити неповні слова. Либонь, ідеться про трищоглове судно, чию назву ми дізналися, коли зіставили англійський і французький документи: «Британія». З наступних двох слів – «…гонія» і «південний» – зрозуміле тільки друге.
– Напевне, корабельна аварія сталася десь у Південній півкулі, – припустив Джон Манґлс.
– Імовірно, так, – погодився з ним лорд Гленарван. –
