племінник, малий Сергійко. Наступного ж ранку дядько зник так само загадково й несподівано, як і з’явився. Пройшли роки, Сергій став підлітком, потім дорослим, і більшість людей почали було думати, що дядько, який до Сибіру прибув уже немолодим, давно помер і спочиває в могилі. Та коли Сергія заарештували за контрабанду наркотиків, несподівано з’явився один вірменин, котрий назвався представником його дядька, порозв’язував усі Сергієві проблеми й організував дядькові запрошення до Норвегії.
Сергій поглянув на годинника. І пересвідчився, що відтоді, як він востаннє дивився час, минуло точно дванадцять хвилин. Він заплющив очі і спробував його уявити. Отого поліцейського.
До речі, була ще одна деталь в історії про здогадну смерть його дядька в результаті нальоту міліції. Того офіцера, який заволодів дядьковим ножем, невдовзі знайшли у тайзі, а вірніше не стільки його, скільки те, що від нього лишилося. Решту з’їв ведмідь.
Коли задзвонив телефон, було вже поночі і надворі, і в квартирі.
То був Андрій.
10
Торд Шульц відімкнув двері свого будинку, витріщився в темряву і простояв непорушно кілька секунд, напружено вслухуючись в густу тишу. Не вмикаючи світла, сів на софу і почекав, доки не прозвучить заспокійливий гуркіт ще одного літака.
Його відпустили.
Чоловік, котрий представився інспектором, увійшов до нього в камеру, сів перед ним навпочіпки і спитав, якого біса він заховав пакет борошна у своїй подорожній сумці.
– Борошно?
– Поліцейська лабораторія стверджує, що саме його вони і знайшли.
Торд Шульц повторив, як процедуру на випадок аварійної ситуації, те, що він сказав під час арешту, тобто що він поняття не має, звідки в його сумці взявся отой пакунок і що він містить.
– Ви брешете, – сказав інспектор. – Ми тепер будемо вас пильнувати.
А потім він розчинив двері камери і кивнув – можете йти, мовляв.
Торд аж підскочив з переляку, коли в порожній темній кімнаті прозвучав пронизливий дзвінок. Він підвівся і на дерев’яному стільці поруч із лавкою тренажера намацав телефон.
То був керівник польотів. Він сказав Торду, що його знімають з міжнародних авіаліній і на невизначений час переводять на місцеві польоти.
Торд спитав – чому.
Бос відповів, що керівництво збирало нараду для обговорення його ситуації.
– Ви мусите розуміти, що ми не можемо надалі залишати вас на міжнародних авіалініях після того, як над вами нависла така підозра.
– То чому б вам мене взагалі не зняти з польотів?
– Ну…
– Що – ну?
– Якби ми відсторонили вас від польотів, а відомості про ваш арешт просочилися в пресу, то остання негайно зробить висновок,
