манів, кіносценаріїв, п'єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова» був заснований за підтримки бренда найпопулярнішого українського шоколаду «Корона». Головна мета конкурсу – сприяння розвитку новітньої української культури.
Література, кіно і театр обрані не випадково, адже саме ці жанри є стратегічними жанрами культури, що формують і визначають зрілість нації.
Метою конкурсу та його завданням є пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу, кіно й театру, і як наслідок – наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру – якісними українськими фільмами й п'єсами.
koronatsiya.com
Світло і морок стародавньої легенди
Неоднозначні образи біблійних героїнь: Єви, Даліли, Юдіт, Саломеї, Марії Магдалини, – з давніх-давен бентежили уяву письменників, композиторів, художників, які прагнули збагнути загадку жіночої душі. Серед цих образів – рудоволоса Ліліт, перша дружина Адама, прекрасна, непокірна, наділена демонічними чарами. Саме ім'я бунтівниці було викреслене з історії, приречене на забуття. Однак таємниче обличчя Ліліт раз у раз виринає у творах Анатоля Франса, Редьярда Кіплінґа, Марини Цвєтаєвої, Максиміліана Волошина, Володимира Набокова…
Її постать не залишила байдужим сучасного українського прозаїка Сергія Лободу, відомого своїм інтересом до магії, містичних і темних сторін буття людини. У новому романі «Час Ліліт» він майстерно перекидає місток від світу старовинних міфів і легенд до сьогодення. Рукопис твору, поданий на конкурс «Коронація слова» 2013 року, не загубився серед інших текстів, привернувши увагу журі сміливістю розкриття філософських, релігійних, моральних проблем, химерним візерунком біблійних і апокрифічних образів, який обрамлює сюжетну лінію.
Автор запросив нас у подорож, сповнену ризикованих пригод і несподіваних збігів, подорож світом непізнаного, тим, що далеко не завжди піддається раціоналістичному поясненню. Герой роману – перспективний науковець-медик Єгор Васильович Дорн – уже не перший рік б'ється над проблемою СРДС – синдрому раптової дитячої смертності. Здавалося б, розгадка її вже близько – і скоро можна буде святкувати перемогу… Утім, логіка фатуму непідвладна людському розуму. Раптово життя Єгора пішло шкереберть. Результати багаторічних спостережень виявилися сфальсифікованими, і через конфлікт із директором науково-дослідного інституту він змушений покинути роботу й налагоджене столичне життя. Містика переслідує героя на кожному кроці. Із небуття виринає загиблий друг. На вулиці думки Єгора вголос промовляє таємнича рудоволоса жінка, яка з'явилася нізвідки і зникла в нікуди…
Сюжетна напруга стискається до краю. Із завмиранням серця ми спостерігаємо, як над світом розкручується велетенська спіраль Смерті, зловісною тінню зависаючи над Україною, втягуючи в себе і дорослих, і безвинних немовлят.
Події, описані в містичному трилері «Час Ліліт», концентруються довкола одвічних питань: чи має людина свободу вибору або її життя визначене наперед; яке начало переважає в людині – янгольське чи демонічне. Свою відповідь на них змушені давати всі без винятку герої роману – і Єгор, і його колега Ольга, і відлюдник Чеслав, і старенька бабуся Рая, і сільська жіночка Валя, чиї долі загадково сплелися в непростий клубок. Це світ звичайних українців, які закохуються, народжують дітей, страждають, втрачають близьких і рідних. Засліплені істоти, які не знають, що їм готує майбутнє, які не спроможні засвоїти уроки минулого й передбачити бодай найменші наслідки своїх учинків. Хто з них здатний пізнати Істину і витримати її вагу?
Роман «Час Ліліт» у котре доводить, що архаїчні міфи й легенди дивовижним чином впливають на життя сучасної людини. Із часів Адама, Єви і Ліліт минули тисячоліття, проте чоловіки й жінки так само, як і тоді, вагаються між Добром і Злом і прагнуть осягнути таємницю Життя і Смерті. Сергій Лобода пропонує нам складне читання, сповнене глибоких рефлексій, часом болючих і гірких. Однак разом із тим автор залишає нам надію, що смертну і слабку істоту здатне оборонити світло Добра і Любові.
Софія Філоненко, кандидат філологічних наук
Сергій Лобода
Час Ліліт
Бо не розумію, що роблю:
тому що не те роблю, що хочу, а що ненавиджу, те роблю.
Якщо ж роблю те, чого не хочу, то згоджуюсь із Законом,
що він добрий, а тому вже не я це роблю, але гріх,
що в мені живе.
У прочинені двері боксу прослизнула жіноча тінь і торкнулася холодного скла прозорої стіни. У боксі було десять інкубаторів, у кожному лежала дитина. Жінка задумливим поглядом обвела сонне дитяче царство. Підійшла до одного з немовлят, з кирпатим носиком і маленькою родимкою на правій щоці, зупинилася,
