1970, Прага. Чехословаччина – Фінляндія 1:1 (Альбрехт 30ʹ, М. Паателайнен 41ʹ).
11 жовтня 1970, Бухарест. Румунія – Фінляндія 3:0 (Думітраке 27ʹ, 41ʹ, Р. Нунвайллер 78ʹ).
11 листопада 1970, Кардіфф. Уельс – Румунія 0:0.
21 квітня 1971, Суонсі. Уельс – Чехословаччина 1:3 (Р. Девіс 58ʹ – пен. – Я. Чапковіч 78ʹ, 83ʹ, Таборскі 80ʹ).
16 травня 1971, Братислава. Чехословаччина – Румунія 1:0 (Весели 88ʹ).
26 травня 1971, Гельсінкі. Фінляндія – Уельс 0:1 (Тошак 54ʹ).
16 червня 1971, Гельсінкі. Фінляндія – Чехословаччина 0:4 (Я. Чапкович 12ʹ, Поллак 16ʹ, Карк 83ʹ, 89ʹ).
22 вересня 1971, Гельсінкі. Фінляндія – Румунія 0:4 (Іорданеску 25ʹ, Н. Лупеску 37ʹ, Дембровські 54ʹ, Луческу 63ʹ – пен.).
13 жовтня 1971, Суонсі. Уельс – Фінляндія 3:0 (Дербан 10ʹ, Тошак 53ʹ, Д. Ріс 89ʹ).
27 жовтня 1971, Прага. Чехословаччина – Уельс 1:0 (Куна 60ʹ).
14 листопада 1971, Бухарест. Румунія – Чехословаччина 2:1 (Дембровські 25, Добрин 52ʹ – Я. Чапковіч 50ʹ).
24 листопада 1971, Бухарест. Румунія – Уельс 2:0 (Н. Лупеску 9ʹ, Луческу 74ʹ).
Група 2. На одну перемогу більше, ніж у конкурентів
Боротьбу за вихід у чвертьфінал у другій групі, мабуть, слід вважати найбільш напруженою з усіх восьми. Судіть самі – за путівку тут боролися відразу три команди: Угорщини, Франції та Болгарії, поперемінно змінюючи один одного на лідерських позиціях.
Угорці почали і закінчили турнір першими: в стартовому матчі вони без проблем перемогли норвежців. Французи, що мріяли про відродження слави «триколірної» збірної, виграли у тих-таки скандинавів так само легко і навіть з тим самим рахунком – 3:1. Першими осічку допустили болгари, які зіграли з Норвегією вдома 1:1 – забігаючи наперед, зазначу, що це буде єдине очко скандинавів у відбірковому циклі.
Проте вже навесні 1971-го все стало з ніг на голову: спочатку угорці не змогли вдома переграти французів, а потім болгари вдома виграли у збірної Угорщини 3:0! Відрив Болгарії від суперників збільшився після великої перемоги вдома над норвежцями у червні. Французи, втім, підтяглися на друге місце у вересні, обігравши норвежців на виїзді. А оскільки, згідно з жеребкуванням, саме ці дві команди закінчували відбірковий турнір спареними матчами між собою, футбольна громадськість очікувала, що доля путівки на ЄВРО-72 від групи вирішиться в останньому матчі в Софії.
Ключовим моментом у боротьбі стала зміна наставника збірної Угорщини – замість Йожефа Хоффера головним тренером був призначений 49-річний Рудольф Ілловськи. Як часто буває, струс від зміни тренера чудодійним чином перетворив збірну Угорщини. У трьох матчах, що залишилися, мадяри досягли трьох перемог із загальним рахунком 8:0, а їхній лідер Ференц Бене зробив серйозну заявку на звання кращого бомбардира турніру.
Особливо показовим вийшов матч на Парк-де-Пренс, де Бене і компанія просто втоптали в газон всі надії французів на участь у фінальному турнірі ще в першому таймі. Перемоги
