саме під цим тисом 500 років тому завойовник Мексики Кортес розбив свій табір; пізніше іспанці побудували в тіні зеленого велетня католицький храм. Немаленький будинок здається іграшковим будиночком на тлі грандіозного стовбура. Габарити одного з рослинних патріархів землі вражають: його висота становить 48 метрів, а діаметр 550-тонного стовбура дорівнює 38 метрам. Тінь від крони унікального тиса покриває 800 квадратних метрів.
Пляшкове дерево
Але «Дерево Тулі» – далеко не найвище на Землі. У будьякому разі, його жодним чином не можна порівняти з австралійськими евкаліптами. Найбільший точно обмірюваний представник цього виду піднімав свої гілки на висоту 155 метрів. Крона австралійських гігантів складається з листків, що мають звичку повертатися ребром до джерела світла, так що опівдні сонячний промінь ковзає по них майже без затримки і дерево фактично не дає тіні. Цікаво також, що евкаліпти щорічно скидають не листя, а кору. Ці рослини прекрасні «насоси», які люди використовують для осушення грунтів. Щоб дати можливість рости високим кронам, евкаліпти «перекачують» величезну кількість води (один гектар такого лісу випаровує за рік приблизно 12 мільйонів літрів вологи), знищуючи при цьому сусідні болота. Недарма їх часто називають «протилихоманковими» деревами. А препарати з ефірної олії евкаліпта в медицині використовують як для лікування різних захворювань, так і для знезаражування ран.
Секвоя – назва, яку дали одному з найбільших і давніх дерев планети американські індіанці. У такий спосіб вони увічнили пам’ять вождя Секвої (Секви) – народного героя, який боровся проти вторгнення в Америку європейців, винахідника індіанської писемності. Гігантські мамонтові дерева (їхні гілки нагадують бивні давньої тварини) сягають висоти 142 метри. Американці неодноразово привозили в Європу зрізи з пеньків секвой. На одному з них стояло піаніно, сиділо четверо музикантів і ще залишалося місце для шістнадцяти танцюючих пар. На іншому зрізі був поставлений будиночок, що вміщав друкарню. Іноді в дуплах секвой влаштовували сувенірні магазини і гаражі. А в нью-йоркському музеї виставлена частина стовбура дерева, усередині якої обладнаний зал на 150 місць.
Секвоя
Дотепер живуть гіганти, перед якими минули останні чотири або навіть шість тисячоліть. Але сучасні нам два види дерев, що ростуть тільки в Каліфорнії, – лише залишки могутніх лісів, що колись буяли в Америці, Азії, Європі й навіть Гренландії.
Серед зелених «довгожителів» нашої планети – північноамериканська сосна. Одному з таких дерев уже понад 4700 років. «Мафусаїл» (це власне ім’я колючого патріарха) народився ще тоді, коли в Єгипті зводилися гігантські піраміди. До найстарших рослин на землі належать і негарні, покорчені остисті сосни, що ростуть у високогірних районах Сьєрра-Невади. Можливо, прожити понад 4900 років їм допомагає те, що велику частину року ці дивні рослини проводять у «сплячці», перебуваючи в замерзлому стані при низьких температурах.
