через деякий час з’явився з… мертвою командою. При цьому частина тіл перетворилася на сталь – матеріал, з якого збирали сам корабель. Автори експерименту були певні: вони якимось чином відправили судно в інший час. Корабель при цьому розпався на молекули, а при повторній «зборці» трапилася часткова заміна органічних молекул атомами металу.
Такі «небесні» міражі тлумачаться як знамення
До речі, згадок про тих людей, які свідомо чи випадково зникли в міражах, вистачає на кожному з континентів. Прояснити хоча б частину питань, пов’язаних з «небесними міражами», на сьогоднішній день наука неспроможна. Доведеться, напевно, чекати нових відкриттів.
«Жива» й «мертва» вода. Чи брешуть казки?
Вода, можна сказати, є однією з найзагадковіших речовин на землі. Наука й досі часто безсило розводить руками при спробі з’ясувати можливості цієї рідини. Її фізико-хімічні показники можуть коливатися у фантастичному діапазоні: за певних умов звичайна вода починає світитися в темноті, може не замерзати навіть при температурі 100 градусів за Цельсієм, дарувати життєву силу чи, навпаки, забирати її…
У всіх народів світу є історії про джерела та водоймища з лікувальною, енергетично насиченою вологою. Ачисленні казки, легенди та перекази різними мовами розповідають про «живу» та «мертву» воду – рідину, яка лікує навіть найстрашніші смертельні рани, зцілює від хвороб, дає нереально довге життя (або взагалі дарує безсмертя). Наскільки далекі такі розповіді від реальності? Виявляється, не дуже…
Усі ми знаємо, що життя без повітря та води існувати не може. Тому про воду тисячоліттями люди складали казки та легенди. Її часто називали «живою» та «мертвою», й ці епітети виявилися надто живучими. Чому? Чому про «живу» та «мертву» воду згадує Біблія?
Вважають, що «живою» є тала вода, а «мертвою» – та, яку набирали на Хрещення та на Івана Купалу. Дивно? Не зовсім. Бо якщо ви забули казки, саме «мертва» рідина відала зціленням від найстрашніших хвороб та знімала запалення. Отже, наші предки недарма лізли в ополонку на Хрещення, незважаючи на типові для цього часу тріскучі морози! А в купальську ніч навіть худобу у воду заганяли – щоб здоров’я вистачило на наступні півроку. До речі, природною «мертвою» водою можна вважати знаменитий «Нарзан» (про унікальні властивості цієї рідини знають в усьому світі). А от затягнути будь-які поранення та відновити сили (навіть мертвого підняти на ноги!), якщо вірити тим же казкам, могла тільки «жива» вода.
Отже, «сказка – ложь, да в ней намек»? Можливо. У всякому разі, численні покоління наших предків сприймали ці слова буквально. Тому історичні джерела донесли до нас свідчення спроб створити «еліксир безсмертя». «Живою» та «мертвою» водою цікавилися багато правителів в історії людства (наприклад, китайський імператор Цінь Шіхуанді, 259–210 роки до н. е., та римські папи). А тепер – про реальні
