і почала називатися Республікою Казахстан.
Казахське місто Атерау (до 1992 р. Гур’єв) розташоване одразу у двох частинах світу: половина в Європі, а половина – в Азії.
Сучасний Казахстан розташований у Центральній Азії між Росією, державами Середньої Азії і Китаєм. Він займає площу у 2724,9 тис. км2 і серед колишніх республік СРСР поступається розмірами території лише Росії. Адміністративно країна розподілена на 20 областей і 207 районів.
Очолює державу президент, а законодавчим її органом є двопалатний парламент. Його палати називаються Сенат і Мажиліс. Грошовою одиницею країни є тенге.
Нещодавно столицею Казахстану було м. Алмати, «батько яблук», – одне з найкрасивіших міст Центральної Азії. Але у 1997 р. столицю перенесли до міста Акмола, яке у 1998 р. одержало назву Астана. З цього моменту місто почало стрімко розвиватися. Всього за два роки його населення виросло з 279,3 тис. до 322 тис. чоловік. У 2000 р. тут було побудовано Палац президента та Дім уряду і багато інших урядових будівель, культурно-діловий центр Астана-Сіті, розкішні готелі «Інтер-континент», «Сункар», «Еверест», торговий центр «Євразія», декілька мечетей та багато іншого.
Високогірний стадіон Медео
Є в Казахстані й інші великі міста: Караганда, Чимкент, Павлодар, Семипалатинськ, Усть-Каменогорськ, Тараз, Актюбінськ, Петропавловськ, Уральськ. А всього в країні існує 84 міста та 210 населених пунктів міського типу. Тому міське населення складає 58 %.
У цілому в Казахстані нараховується 16,7 млн жителів. Але казахів серед них близько 48,1 % (понад 6,54 млн). Інша частина населення – це росіяни, німці, українці, татари, узбеки, білоруси, уйгури, дунгани, корейці, поляки, чеченці, турки-месхетинці тощо. Втім, офіційна мова в країні одна: казахська. Всі ці народи сповідують різні релігії. Більшість з них є мусульманами-суннітами, православними християнами і баптистами.
У рельєфі Казахстану можна спостерігати і рівнини, і гори. 40 % площі займають пустелі, 23 % – напівпустелі, 20 % – степи, 7 % – лісостепи, 10 % – гори. В деяких місцях низовини лежать на десятки метрів нижче рівня моря, в інших – гори здіймаються на висоту до 7 тис. м. На заході тягнуться простори Прикаспійської та Туранської низин. На півночі скатертиною розстелилася Західносибірська низовина. На сході та південному сході здіймаються снігові вершини Алтаю, Тарбагатаю, Джунгарського Алатау і Тянь-Шаню. А в центрі країни степ та напівпустелю змінюють хвилясті горби, які іноді перериваються невеликими гірськими масивами. Цю територію називають Казахським дрібносопочником[2].
Для Казахстану характерний різко континентальний, а також помірний клімат, на більшості території країни – посушливий. Середні температури січня коливаються від -18 °C на півночі до -3 °C на півдні. Але в деяких районах стовпчики термометрів іноді опускаються до -40–45 °C. У липні на півночі вони досягають + 19 °C, а на півдні +28–30 °C. Втім, тут не рідкість страшенна
Сопками у Сибіру називають горби та гори з округлою вершиною, а на Камчатці – вулкани.
