вони – жертви, – раптом спокійно відповів Льові.
– Уявіть собі, як би вони почувалися, якби мали свідомість. Якби розуміли, що їх продають, наче рабів. Торговцям зброєю, виробникам автоматів, комерсантам, які перепродують бомби! За облиті кров’ю гроші ці людці купують картини, сповнені небесного спокою.
Я глянув на Льові.
– Ну, добре, – мовив він, – ця війна інакша, але чи інакша вона для цих дармоїдів? Вони просто хочуть заробити, а де і коли – для них не суттєво. Все саме так, а ви собі кажіть, що хочете. Вони продали б душу самому дияволу, якби… – Він затнувся. – Юліус іде, – прошепотів він. – Боже милий, у смокінгу! Все пропало.
Льові-молодший був не у смокінгу. Він раптом постав перед нами, освітлений останніми брудно-медовими променями сонця, весь пропахлий бензином та вихлопними газами, вбраний у парадний костюм – темний піджак кольору маренго, смугасті штани, котелок і, на мій подив, світло-сірі старомодні гетри. Я розчулено дивився на них, таких не бачив іще з догітлерівських часів.
– Юліусе! – вигукнув Льові-старший. – Заходь до нас, не йди туди. Востаннє кажу тобі: подумай про нашу побожну матір!
Юліус повільно переступив поріг.
– Про матір я вже подумав, – мовив він. – А тобі не вдасться збити мене з пантелику. Фашист єврейський!
– Юліусе, не кажи такого! Хіба ж я не хотів для тебе тільки добра? Дбав про тебе, як тільки здатен піклуватися старший брат, доглядав, коли ти хворів, ти…
– Ми ж близнюки, – звернувся Юліус до мене. – Як я вам уже розповідав, мій брат лише на три години за мене старший.
– Деколи три години означають більше, ніж усе життя. Ти був завжди відірваний від світу, мрійник, я вічно мусив піклуватися про тебе. Юліусе, ти ж знаєш, я хочу тобі тільки добра, а ти ставишся до мене, як до заклятого ворога.
– Бо я хочу одружитися.
– Бо ти хочеш одружитися невідь із ким! Ви тільки гляньте на нього, містере Росс! Мене аж жалість бере: стоїть тут, як гой, який іде на іподром. Юліусе, Юліусе, отямся! Схаменися! Він хоче зробити їй пропозицію, як справжній комерційний радник. Тобі підлили любовного трунку, згадай про Тристана та Ізольду, про їхню нещасливу долю! Ти вже навіть рідного брата називаєш фашистом, а я ж просто хочу вберегти тебе від помилкового кроку! Юліусе, та знайди собі порядну єврейку!
– Мені не потрібна порядна єврейка. Мені потрібна жінка, яку я кохаю!
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
