style="font-size:15px;"> Але Біллі вже зник.
– Та штукенція його налякала, – з відразою в голосі процідив Томмі.
– Я пояснив йому, що це всього лише відеокамера і що…
Томмі пирхнув.
– Та він, швидше за все, навіть не зрозумів, про що ви торочите.
Коли бесіда скінчилась і Томмі відіслали назад до Вейкфілдського котеджу, лікар Джордж усамітнився у своєму кабінеті й глибоко замислився. Він знав, яку заяву зробить у суді. Вільяма С. Міллігана не можна назвати психічно хворим у традиційному сенсі слова, оскільки дисоціація вважається неврозом, а не психозом, одначе, на його фахову думку, Мілліган має настільки викривлене сприйняття реальності, що не здатен узгодити свої дії з вимогами закону і, відповідно, не може нести відповідальність за скоєні злочини.
Та спершу необхідно було продовжити терапію і якимось чином підлікувати пацієнта настільки, щоб він був спроможний постати перед судом.
Але як за шість тижнів подолати хворобу, на лікування котрої у психоаналітиків іде понад десять років, як у лікарки Вілбур у випадку з Сивілою?
Наступного ранку Артур вирішив, що слід поділитися з Рейдженом новиною про Адалану, яку він почув під час сеансу відеозапису з лікарем Джорджем. Артур походжав туди-сюди палатою особливого режиму і звертався до Рейджена вголос:
– Таємницю зґвалтувань розкрито. Тепер я знаю винуватця.
Його голос негайно змінився на Рейдженів:
– Звідки тсе ти дізнавсь?
– До мене дійшла нова інформація, і я зміг скласти всі факти докупи.
– То хто тсе зробив?
– Гадаю, оскільки тебе звинувачували у злочинах, до яких ти не причетний, ти маєш право знати.
Їхня розмова з блискавичною зміною голосів тривала. Репліки то вимовлялися вголос, то звучали тільки в голові.
– Рейджене, пам’ятаєш, як іноді ми чули жіночі голоси?
– То є правда. Я чув Крістін. І шче інші жінотські голоси.
– Так ось, коли у жовтні ти вирішив скоїти ті три пограбування, у справу втрутилась одна з жінок.
– Шчо ти таке кажеш?
– Серед нас є молода дівчина, якої ти ще не зустрічав. Її звуть Адалана.
– Вперше про неї чую.
– Вона дуже мила і тиха. Це вона завжди готувала нам їсти і прибирала в будинку. І вона ж створювала букети, коли Аллен отримав ту роботу у квітковій крамниці. Але я й подумати не міг, що вона…
– Як вона до тсього причетна? Вона шчо, вкрала ті гроші?
– Ні, Рейджене. Вона зґвалтувала жертв.
– Вона зґвалтувала тамтих дівчат? Артуре, хіба дівчина може зґвалтувати дівчину?
– Рейджене, ти що, ніколи не чув про лесбійство?
– Гаразд, і як лесбійка може когось зґвалтувати?
– Власне, тому-то в цих злочинах і звинуватили тебе. Виходячи на сцену, дехто з нас, чоловіків, суто фізично спроможний здійснити статевий акт, хоча тобі й відомо, що я встановив
