відбувалося поступово. У різний час і з різною швидкістю семеро особистостей з’єдналися в ціле – усі, крім Артура, Рейджена та Біллі. Щоб уникнути плутанини, Артур охрестив цю об’єднану особистість Кенні. Втім, ім’я не прижилось і всі називали її Біллі.
Одного вечора пацієнтка принесла сестрі Єґер цидулку, яку знайшла у Міллігановому сміттєвому кошику. Написане було дуже схоже на лист самогубця. Юнака негайно помістили під пильний нагляд. Упродовж наступного тижня сестра Єґер доповідала, що, хоча його особистості то зливалися, то знову роз’єднувалися, в цілому складалося враження, що він спроможний затримуватись у стані злиття на дедалі триваліші відрізки часу. 14 липня він більшу частину доби пробув у цілісному стані і здавався цілком безтурботним.
Минали дні, і Мілліган уже практично весь час перебував у стані часткового злиття, проте траплялися короткі періоди, коли він ціпенів, наче в трансі, і не здатен був вийти на сцену взагалі.
28 серпня Джуді й Ґері знову навідали свого клієнта і нагадали йому, що за три тижні лікар Джордж повинен буде подати до суду свій звіт. Якщо лікар вирішить, що злиття минуло успішно і Біллі може постати перед судом, суддя Флаверс призначить дату слухання.
– Гадаю, слід обговорити стратегію захисту, – мовив Артур. – Ми хочемо внести корективи до своєї заяви. Рейджен готовий визнати себе винним у пограбуваннях і понести кару, та він нізащо не братиме на себе провину за зґвалтування.
– Але чотири з десяти висунутих звинувачень стосуються зґвалтувань.
– За словами Адалани, жодна з трьох дівчат не пручалася, – повідомив Артур. – Жодна не отримала ушкоджень. Кожна з них могла легко втекти. А ще Адалана каже, що віддала кожній дівчині частину грошей, тож, коли страхові компанії відшкодують їм украдене, дівчата залишаться у виграші.
– Вони твердять зовсім інше, – заперечила Джуді.
– Кому ви повірите, їм чи мені? – пирхнув Артур.
– Якби тільки одна з них розповідала версію подій, що суперечить заяві Адалани, то ми б іще засумнівались. Але всі три кажуть те саме, а вони незнайомі й не спілкуються одна з одною.
– Можливо, їм просто не хочеться визнавати правду.
– Звідки тобі знати, як усе відбувалося насправді? – запитала Джуді. – Тебе там навіть не було.
– Зате була Адалана, – відповів Артур.
Ні Джуді, ні Ґері не вірили, що жертви пішли на все без примусу, але адвокати розуміли, що Артур переказує слова Адалани, а в тієї могло бути саме таке бачення подій.
– Можна поговорити з Адаланою? – попросив Ґері.
Артур похитав головою.
– Через те, що вона скоїла, їй назавжди заборонено виходити на сцену. Про послаблення не може бути й мови.
– Тоді, боюсь, наша попередня стратегія лишається в силі, – сказав Ґері. – Невинуватість на підставі неосудності.
Артур зміряв його крижаним поглядом і процідив крізь зуби:
– Навіть не смійте оголошувати мене в суді
