Військово-повітряних сил, виконувати багато наказів і бути готовим убивати інших людей, а я не зміг би виконувати накази. А ще в мене немає 100 % зору, який потрібен для того, щоби бути пілотом. Але я сказав, що все одно можна бажати чогось такого, що навряд чи станеться.
Террі, старший брат Френсіса з моєї школи, запевняв, що єдина робота, яку мені довірять, – це збирати візки в супермаркеті чи прибирати віслюче лайно в притулку для тварин і що ніхто не дозволить децепешникам керувати ракетами, які коштують мільярди фунтів. Коли я розповів це Батькові, він запевнив мене, що Террі заздрить, адже я розумніший за нього. Але так можуть думати тільки дурні, бо ми не змагаємося один з одним. Проте Террі – дурний, отже, quod erat demonstrandum, з латини «те, що треба було довести», що означає «таким чином, це доведено».
Я не децепешник, у мене немає дитячого церебрального паралічу, на відміну від Френсіса, який на нього хворий, а, хоч я навряд чи стану астронавтом, збираюся вступити до університету й вивчати математику, або фізику, або математику й фізику (і отримаю єдиний диплом з двох спеціальностей), оскільки мені подобаються математика й фізика і я дуже здібний до них. А Террі не вступить до університету. Батько каже, що Террі, імовірніше, потрапить до в’язниці.
У Террі на руці є татуювання у вигляді серця, проколотого посередині ножем.
Але це називають відхилення від теми, і зараз я повернуся до того, що в мене був Хороший День.
Оскільки це був Хороший День, я вирішив, що спробую дізнатися, хто вбив Веллінгтона, оскільки Хороший День призначений для планування й утілення проектів.
Коли я розповів це Шивон, вона сказала:
– Ну, сьогодні ми все одно будемо писати твори, тож чому б тобі не написати, як ти знайшов Веллінгтона й потрапив до поліцейського відділка.
Саме тоді я почав писати цю книжку.
А Шивон пообіцяла, що допоможе мені з орфографією, граматикою та примітками.
53
Мати померла за два тижні.
Я так і не відвідав її в лікарні, але Батько приносив додому багато їжі з магазину «Маркс і Спенсер». Він казав, що Мати мала непоганий вигляд і, здавалося, починала одужувати. Вона передавала, що дуже сильно мене любить, і поставила листівку з побажанням швидкого одужання на столик біля ліжка. Батько сказав, що вона їй дуже сподобалася.
На листівці були намальовані машини. Ось який вона мала вигляд:
Я зробив її в школі з місіс Пітерс, яка викладає образотворче мистецтво, і це була ліногравюра: коли ти щось малюєш на шматку лінолеуму, місіс Пітерс потім вирізає його по контуру, а ти мастиш лінолеум чорнилом і притискаєш його до паперу. Ось чому всі машини мають один і той самий вигляд, оскільки я зробив одну машину й притиснув її до паперу 9 разів. Зробити багато машин спало на думку місіс Пітерс, і ця ідея мені сподобалася. Я розфарбував усі машини червоним кольором, щоби в Матері був Над-над-надзвичайний День.
Батько сказав, що вона померла від серцевого нападу,
