експерименті їх було вперше використано як важливий засіб для аналізу. Результати експерименту не збереглися, але протягом наступних десяти років Роршах проводив дослідження для розробки належного методу вивчення рис особистості за допомогою чорнильних плям.
Як співробітник психіатричної лікарні, Герман Роршах міг аналізувати сприйняття нездорових осіб. А залучивши до досліджень психічно та емоційно стабільних, зміг створити загальний тест, за допомогою якого на основі інтерпретацій чорнильних плям можна проаналізувати особистість людини й визначити риси її характеру.
1921 року Роршах виклав свої дослідження в книжці «Психодіагностика». У ній науковець розповів про власні теорії особистості. Один із його головних аргументів: для всіх людей характерна сукупність інтровертованих та екстравертованих рис особистості – їх мотивують як внутрішні, так і зовнішні фактори. Роршах уважав, що на основі тесту чорнильних плям можна визначити деякі з цих рис і виявити психічні відхилення або сильні сторони людини.
Коли книжка Роршаха вийшла друком, психіатри здебільшого проігнорували її, адже на той час панувало переконання, що особистість не можна проаналізувати чи протестувати. До 1922 року спеціалісти оцінили тест Роршаха, і на засіданні Психоаналітичного товариства науковець порушив питання про вдосконалення експерименту.
Першого квітня 1922 року, страждаючи від болів у животі протягом тижня, Роршах потрапив до лікарні з гострим апендицитом. 2 квітня 1922 року Герман Роршах помер. Йому було всього тридцять сім років, і він так і не довідався про популярність свого тесту чорнильних плям.
Для тесту Роршаха потрібно десять карток із чорнильними плямами: п’ятьма – чорними, двома – червоними і чорними і трьома – різнокольоровими. Психолог показує картки з плямами в певному порядку, а тоді запитує пацієнта, що це може бути. Коли учасник експерименту побачив усі чорнильні плями і поділився відповідними міркуваннями, психолог знову показує картки одна за одною.
Пацієнт має назвати все, що бачить, уточнити, де він/вона це бачить і чому чорнильна пляма викликає в нього той чи інший образ. Картку можна крутити, нахиляти, перевертати догори дриґом – тобто роздивлятися, як заманеться. Психолог має занотовувати всі слова і дії пацієнта, а також відмічати тривалість відповідей. Потім відповіді аналізували й підраховували. На основі низки математичних обчислень підбивають підсумки тесту і виводять кінцевий результат, виходячи з емпіричних даних.
Брак реакції або неспроможність описати зображене на картці може означати наявність блокування у сфері, представленій такою карткою, або тимчасове небажання приймати таку сферу.
На першій картці тільки чорне чорнило. Картка, з якої починається експеримент, підкаже, як пацієнт сприймає нове і стресове завдання. Учасники зазвичай бачать у зображенні кажана, міль, метелика або морду
