називається «соціальною фасилітацією». У присутності сторонніх ми виявляємо більше старанності про людське око, тому гірше виконуємо нові або складні завдання.
Розглянемо на прикладі баскетболу. Людина, яка вчиться грати в баскетбол, тренуючись самостійно, почувається більш розслаблено, ніж поруч із людьми.
Присутність інших викликає в неї напруження і призводить до помилок.
Тим часом професійні баскетболісти – достатньо вправні, і присутність інших людей навіть поліпшує їхній рівень, адже вони прагнуть продемонструвати свої вміння.
Коли рішення ухвалюють групи людей, можливі два варіанти: групове мислення і групова поляризація.
Коли група одностайна щодо більшості питань, виникає тенденція до притлумлення будь-якої незгоди. Група дбає про гармонію. Якщо всі погоджуються, суперечливі аргументи не схвалюються. Групове мислення може мати катастрофічні наслідки, з огляду на небажання вислухати чи виокремити всі сторони в суперечці. Це призводить до ухвалення імпульсивних рішень. Приклади шкідливих наслідків групового мислення: масові протести й лінчування. Для боротьби з груповим мисленням слід спонукати людей сперечатися й висловлювати власні думки.
Групова поляризація трапляється тоді, коли в межах групи формуються радикальні ідеї, що не виникли б, якби представники групи були поодинці. Скажімо, на початку процесу ухвалення члени групи лише трохи протестували, а наприкінці дискусії вся група категорично виступала проти й опозиція стала радикальною. Для послаблення групової поляризації слід уникати гомогенності.
Ефект свідка – мабуть, найтрагічніше з характерних для груп явище. Спостереження підтверджують: що більшою є група людей, то слабкішим є внутрішнє прагнення допомагати тим, хто цього потребує. Цей феномен подібний до соціальних лінощів, та ефект свідка пов’язаний зі стадним інстинктом: перш ніж допомогти комусь, люди мають побачити, як це робить хтось іще. Слід зауважити, що йдеться лише про групове явище. Коли на місці нещасної пригоди – тільки одна людина і жертва, ця людина зазвичай допомагає постраждалому.
13 березня 1964 року, о 3:20 ночі, двадцятивосьмирічна Кетрін «Кітті» Дженовезе поверталася додому з роботи. Біля входу до будинку на неї напав злочинець, завдавши кілька ударів ножем. Дженовезе кричала на ґвалт, однак жодний із майже сорока свідків злочину, які чули її крики й бачили напад, не зателефонував у поліцію. Усі вони сподівалися, що це зробить хтось інший. Тільки о 3:50 поліції нарешті повідомили про вбивство.
Незалежно від різновиду колективного зібрання (музичний гурт, компанія друзів, ділова зустріч, спортивна команда тощо), для всіх груп характерні схожі психологічні процеси і певні правила.
1. Групи можуть виникати практично з нічого. Групи сприяють самоусвідомленню людини, тому за своєю природою
