його лапи електрошоковим пристроєм (дія негативного спрямування). Коли щур натискає на важіль, електрошокове подразнення припиняється. Лапи щура знову зазнають електрошоку, щур знову натискає на важіль, і подразнення припиняється. Під впливом електрошоку щур засвоює, що припинити неприємні відчуття можна за допомогою важеля. Ідеться про негативне підкріплення, адже щур засвоює поведінку за рахунок припинення дії негативного спрямування.
Камера Скіннера
3. Щура кладуть у коробку і незначною мірою подразнюють його лапи електрошоковим пристроєм (дія негативного спрямування), щоразу як він натискає на важіль. Звичка натискати на важіль послабиться з огляду на дію негативного спрямування. Це приклад покарання.
4. Щура кладуть у коробку і не дають ані їжі, ані електрошокового подразнення, коли він натискає на важіль. Щур не асоціює дію позитивного або негативного спрямування з натисканням на важіль, і засвоєна ним поведінка послаблюється. Це приклад гасіння.
1943 року вагітна дружина Скіннера попросила його змайструвати безпечну колиску для дитини. Винахідник Скіннер створив обгороджену органічним склом колиску з підігрівом, яку назвав «Няня для немовляти». Скіннер надіслав статтю про це в журнал Ladies’ Home Journal, де її надрукували під назвою «Дитина в коробці». На тлі популяризації теорії Скіннера про оперантне обумовлення поширилися чутки, ніби Скіннер випробовував експериментальну камеру оперантного обумовлення на власній дочці, що зрештою довело її до божевілля, і вона мало не вчинила самогубство. Однак насправді то були лише чутки.
Важливою складовою теорії про оперантне обумовлення є поняття режимів підкріплення. Те, як часто і коли відбувається підкріплення поведінки, може суттєво вплинути на її утвердження й рівень реагування. Мета позитивного й негативного підкріплення – утвердження поведінки та збільшення шансів на її повторення. Виділяють два різновиди режимів підкріплення.
1. Постійне підкріплення: поведінка підкріплюється щоразу під час виникнення реакції.
2. Часткове підкріплення: поведінка підкріплюється з певними інтервалами.
Цікаво, що реакція, яка виникає в результаті часткового підкріплення, виявляється стійкішою до гасіння, тому що така поведінка засвоюється протягом певного періоду, а не відразу. Часткове підкріплення також поділяється на чотири режими.
1. Підкріплення з фіксованим рівнем: поведінка підкріплюється після певної кількості реакцій. Наприклад, щур отримує їжу після кожного третього натискання важеля.
2. Підкріплення зі змінним рівнем: підкріплення забезпечується після непередбачуваної кількості реакцій. Наприклад, щур натискає на важіль кілька разів, але їжу отримує навмання без жодного фіксованого графіка.
3. Підкріплення з фіксованим інтервалом: реакція винагороджується в межах визначеного періоду часу. Наприклад, якщо щур
