запросили подивитися, чи зможу я допомогти BellSouth визначити, що вони роблять неправильно. Дуже скоро я зрозумів, що неправильним був увесь спосіб їхньої роботи. Це може бути неприємно чути, коли вам здається, що ви все робите як слід. Тому одного дня, коли я став перед повною залою, де було 150 інженерів BellSouth, і сказав, що якщо вони не перейдуть на іншу, більш інтерактивну модель, то не втримаються на поверхні, мене не схотіли слухати. Вони всі були дійсно розумними людьми, але вважали мої ідеї черговою управлінською маячнею.
Я ніяк не міг переконати їх, тому просто знизав плечима й пішов, залишивши їм останнє попередження: «Змінюйтесь або помріть»… Компанії BellSouth більше не існує.
Шу-Ха-Рі
Коріння Scrum проростає з японського мислення та практик. Коли я нещодавно їздив до Японії, щоб зустрітися з професором Ікуджиро Нонакою, він пояснив мені, що в його країні Scrum аж ніяк не вважається новомодною управлінською дурницею. До нього ставляться як до способу дій, способу існування, способу життя. Навчаючи людей застосовувати цю систему, я часто розповідаю про мій власний досвід вивчення японського бойового мистецтва айкідо протягом кількох років.
Подібно до айкідо чи, можливо, танго, Scrum є чимось, що дійсно можна вивчити лише на практиці. Завдяки постійній практиці та вдосконаленню ваше тіло, розум і дух з’єднуються в одне ціле. У бойових мистецтвах ви вивчаєте концепцію під назвою Шу-Ха-Рі, яка вказує на різні рівні майстерності. У стані Шу ви знаєте всі правила та форми. Ви повторюєте їх, наче танцювальні па, тому ваше тіло всотує їх. При цьому ви не відхиляєтесь ані на крок.
У стані Ха, опанувавши форми, ви можете робити щось нове. Наприклад, додавати нові повороти до ваших танцювальних па.
У стані Рі ви вже здатні відкинути форми, які дійсно опанували на практиці, й вільно творити, адже знання суті айкідо чи танго так глибоко вкорінилось у вас, що її відображує кожен ваш крок.
Scrum дуже подібний до цього. Він потребує практики та уваги, але також безперервного зусилля для досягнення нового стану, в якому речі просто течуть і відбуваються. Якщо ви колись спостерігали за відомими танцюристами чи гімнастами, то знаєте, що їхні рухи можуть здаватись легкими та майже позбавленими зусиль, немов вони нічого не роблять, а просто живуть. Здається, вони не можуть бути десь в іншому місці, а лише там, де в той момент перебувають. Я відчув це одного дня, коли крихітний майстер айкідо без жодних зусиль відправив мене політати, причому зробив це так, що я акуратно впав на мат, немов дитина, яку ніжно вкладають у колиску.
Ось чого ви маєте досягти за допомогою Scrum. Я всім зичу досягти цього стану в їхньому житті. Робота зовсім не повинна вас засмоктувати. Вона може плинути потоком, бути виявленням радості, шляхом до вищої мети. Ми можемо бути кращими. Можемо бути великими майстрами своєї справи! Нам просто потрібна практика.
Решту розділів цієї книжки я присвячую розгляду конкретних аспектів Scrum одного
