попередній відбір мовного матеріалу. Ознаками стилю є різноманітність, експресивно-емоційне забарвлення, просторічні елементи в лексиці, різні інтонації, ритми, мелодика; його форма – діалогічна й монологічна, а тому він може оперувати неповними, еліптичними реченнями та позамовними засобами: мімікою, жестами, ситуацією.
Однак слід розрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше – нерегламентоване, його мету і зміст переважно визначають особисті (суб’єктивні) стосунки мовців. Друге – зумовлене соціальними функціями мовців, отже, регламентоване за формою і змістом. Якщо звичайне спілкування попередньо не планують, не визначають його мету і зміст, то ділові контакти передбачають їх попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування можливих висновків, результатів. У повсякденній розмові мовці можуть торкатися різних, здебільшого не пов’язаних між собою тем, отже, їхнє спілкування має довільний інформативний характер. Ділова ж розмова не виходить за межі визначеної теми, є конструктивною і підпорядкована розв’язанню конкретних завдань, досягненню заздалегідь визначеної мети.
Професор запитує в студента:
– Чому ви так хвилюєтеся? Боїтеся моїх запитань?
– Та ні, професоре, я боюся своїх відповідей.
Науковий стиль – це повідомлення, що містить наукову інформацію, вимагає логічного викладу на лексичному та граматичному рівнях, а тому характеризується вживанням термінологічної лексики, розгорнутими складними реченнями, відповідними фразеологізмами.
Науковий стиль мовлення використовують у наукових працях, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. У ньому документовано твердження, є обов’язковими посилання, а також цитати. Цей стиль має кілька різновидів – власне науковий, науково-популярний, науково-навчальний, виробничо-технічний – з відповідними мовними вимогами.
Так, основне призначення власне наукового підстилю – об’єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють науково-інформативний різновид (реферат, анотація, резюме, огляд) та науково-довідковий (довідники, словники, каталоги).
Для науково-популярного підстилю характерне використання елементів художнього та публіцистичного мовлення (епітети, порівняння, метафори) з метою зацікавлення читача.
А головною ознакою науково-навчального підстилю є доступність викладення інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладення матеріалу, спрямовані на активізацію мислення учня, послідовність уведення термінологічної лексики.
Пісня – одна з найдавніших форм народної творчості. Вона зародилася в трудовій діяльності людини і стала виявом почуттів, дум і сподівань найширших народних мас. Тісний зв’язок пісні з трудовою
