так світить, що я бачу лише чорний силует.
– Ну… якщо у тебе є можливість то допоможи мені… звози мене на море:-) я там ще небула!!!!Зустрінь зі мною всхід сонця!!!!!:-) :-) :-) :-) -я продовжую сміятись незвиртаючи уваги на незнайомця. Поки ми встали, обтрусились, незнайомець пропав. Дивлюсь на подруг, вони загорілі. Класно напевно валятись на пляжі. дивитись на море чи океан. Любуюсь. Я рада що їх предки нормальні, не такі як мої, мати-шлюха і тато-починаючий алкоголик.
– Діти!!!!Знайомтесь, зазвичай на останій рік випускного класу до нас ніхто не приходить, але, це ваш новий однокласник Алекс. Як я могла проморгати коли він зайшов? Інколи я сильно полинаю в свої думки. Ніби відірвана від світу. Приглядаюсь. Ох… а він милий. Десь біля двух метрів росту, світловолосий, широкі плечі, тонкі губи, голубі очі, супер-скули… Боже, як з картинки. На ньому темні джинси та біла майка. Не розумію чому мене кинуло в піт? Він двигається до мене… я застигла, я що відключилась… блять Мія, прийду в себе. Який він сексуальний… Через декілька хвилин я розумію, що я безстидно витріщилась та щей рот привідкрила. Швидко відводжу погляд. Кліпаю очима по класу. Дивлюсь на право, Кетрін махає руками. Я концентруюсь на ній… вона показує щоб я образно слину повитирала біля рота. От стерво. Пробігаюсь глазами, всі мої однокласниці аж помокріли-сучки. Всі дивляться на нього. Ну і добре, а я не буду. Не дивлячисьна те, що він сидить в пів метра від мене. Можна сказати, що урок було зірвано. Марія Петрівна щось там тарахкотіла про сінуси, косінуси… її звісно ніхто не слухав. Всі були зайняті містером бездоганна фівгура, одяг і мордаха. Якийсь богатий пежон, сидить, навіть не посміхається. Напевно важає, що він краще всіх. Козел.
– Ей… ей… пс! – Що за звук? Він штовхає мене у руку.
– Що ти хочеш? – різко та грубо відповідаю йому.
– Ти не забилась????
– Що, що… ти це про що?!? – що він городить, чого він взагалі зі мною розмовляє.
– Ну …з ранку, з подругами, ти упала! :-) -посміхаючись каже він- Чи то щоденні ранкові процедури, не знав потрібна вам допомога чи ні? – оу… він хоче поязвити мені, не раджу грати зі мною у цю гру. Перемога за мною.
– Якщо ти завтра одягнеш знову цю майку і джинси то допомога потрібна буде тобі.-оглядаюсь на однокласниць – акули роздеруть тебе на частини.
– Вони мене не цікавлять!
– Хм, хочеш сказати, що ти граєш за іншу команду? Зрозуміло тоді чому ти такий гарненький.– я аж ніби приостила, тіло розслабилось.
– Ти що??????Я не гей. Вибач принцеса, якщо моя вихованість та стриманість, порівнянно з тобою, сприймається за гейство. Доречі..ти вважаєш мене гарненьким? Дякую! Не дивлячись на те, що ми знайомі лише декілька хвилин, комплимент прийнятий. Як тебе звати?
– Не кажи на мене принцеса, придурок пихатий. Не тобі мене навчати вихованості!! – козел, я встаю, збираю сумку, відвигаю з грохотом стілець. В цей час лунає дзвінок на перерву. Я вилітаю,
