солодкі. Він тримає моє обличчя так ніжно і так сильно, ніби вона залишиться в його долонях, а тіло буде окремо.
– Ти сподобалась мені з першого погляду. Я не знав, як підійти, що сказати. Це вперше. Ну тобто дівчата у мене були, але ти… ти мене бісиш, злиш і в той же час мене тягне до тебе. Я ХОЧУ БУТИ З ТОБОЮ.
Мене хватає паніка. Сердце колотиться. Ні, ні. Він бреше, він не хоче. Я очима бігаю по :-) ки вспотіли. Я хватаю сумку і вибігаю. На порозі знімаю каблуки і йду, швидко. Сльози льються горохом. Груди вспихують, від болю, від прохолоди. Надворі пасмурно, вереснева погода вказує на те, що буде дощ.
– Мія, мія!!!!Не тікай, почекай.– він наздоганяє мене.
– Ти не хочеш бути зі мною, ти мене не знаєш. Можливо я психічно хвора, ти мені не потрібен, я звикла бути одна. Ти лише все ускладниш.
– Ні! Я хочу бути біля тебе, я хочу захищати тебе, твої сни, твоє життя. Наше життя.-він хватає мене за руки притягує до себе. – Прошу, давай хоча б спробуємо, дай мені шанс.
Я плачу. Ніхто, ніколи мені не казав таких слів. Ніжно він витирає, мої сльози.
– Я не знаю, як робити людей щасливими! -тихо шепчу я.– Я не пам'ятаю. Я звикла бути одна.
– Ти тепер не одна. Ми все згадаємо, разом.-Він мене цілує, гладить. Маленькі краплини дощу змусили мене прийти до тями і повернутись до його машини.
Через 15 хвилин ми вже біля мого дому. Мда, вечір пройшов неймовірно, подумала я, увімкнула герлянду, що звесала у мене над ліжком. Я люблю дивитись на ці вогники. Вогники схожі мені на зірочки. Накинувши на себе ковдру та полинувши у безодню сну, мрій, спокою.
Від автора
Вона не знала, як він змінить її життя. Як він, та його сім'я, змінить її. Вона нікому недовіряла. Надіялась завжди лише на себе. І хлопець, який хотів зробити її щасливою, не знав, скільки потрібно провести роботи та прикласти зусиль, щоб її душа відкрилась йому повністю. Щоб вона сказала, що кохає. Їхній світ перевернеться. Будеі радість і сльози і розтавання і буде смерть. Життя непередбачуване. Боріться, боріться одне за одного, адже зустріти своє кохання-це безцінний дар.
Глава 2— Чоловік хоче бути у жінки першим, а жінка хоче бутив чоловіка останьою
Мія (Спогади дитинства)
Я стою на подвірячку і дивлюсь, де ж він, де?… Розглядую по сторонам …Аааааагггггаааа, бачу.:-) :-) :-) :-) :-) Розпочинаю брискати з бутилки водичкою, тато стриляє у відповідь, на мені платячко небесного кольору, воно повністю мокре. Тато теж в рубашці та брюках, знизу вони закочені, він босий. З нами грається тітка Люся. Мамина молодша сестра. Приходить до нас рідко, але завжди мені приносить щось солоденьке. Тато такий щасливий, підходить до тітки Люсі та обіймає її. Ми хохочемо. Бігаємо. Такий світлий та повний щастя день. Білокуре личко та золотаве волосячко відблискує на сонці. Кудряшки розпущені підстрибують.
– Ти що робиш??? – кричить
