у справах, тоді і попліткуєш з подругами. Дами я вибачаюсь, але зараз вона моя! -я посміхаюсь, як дурна. Алекс одразу повертається і іде до входу школи. Я повертаюсь до подруг і підмигую плечима. Ніби, що я можу подіяти? Кетрін стоїть надувши губки, недовіра до цього хлопця відбилась пичатю на її мордашці. А Лілі відкрила рот і підпригує на місці мов маленьке дитя. Вона така відкрита, чуттєва. Як і казав, пообіді,,мій принц,, поїхав по справам. Цікаво по яким? Подругам, як і обіцяла виклала все, як на духу. Вони раді були за мене. За те, що в моєму сірому житті з'явилась людина яка хоче бути зі мною, посправжньому бути, піклуватись, любити мене. За 20 хв. повернувся Алекс, але Алекс якого я ще небачила. Він злий, як вогонь. Змінився не лише його настрій, він теж став інший. Лінії на його обличі стали глибші, колір очей став сірий, він весь скукожений, мов 1000 голок пронзають його тіло. Я не задумуючись встаю і іду йому на зустріч.
– Поцілуй мене! – шепче він мені.– Цілуй! – я роблю те, що він каже мов зачарована. Я хочу бути йому потрібна, я впевнена, що він потребує мене. І я цілую, так сильно і ніжно, так страстно і спокійно. Він прижимає мене. Його тепло окутує моє тіло мов ковдра в холодні зимні дні. Тепло, що дає відчуття безпеки та спокою.
– Дякую!!!!! – шепоче він. Я відчуваю, як його сильне тіло підкорилось моєму поцілунку.
– Все добре!????? – запитую я тримаючи його за обличчя і витягнувшись на носочки.
– Тепер так. Я повертаюсь від нього назад до подруг і розумію, що ми не самі, в шкільній столові повно людей. Тиша, сотні очей спрямовані на нас. За хвилину знову з'явився рух. Мені похер. Чому я повинна хвилюватись за роздуми інших?
– Це було круто! – з захватом каже Лілі.
– Справді круто! :-) Останні декілька тижнів ми були у центрі уваги. Сама красива пара школи! Але якщо чесно, нас мало це цікавило. Весь вільний час ми проводили разом, до школи, під час школи, після школи. Не змінилось лише одне. Мій тато. Він став пити ще чаще, більше зриватись на мені. Моєю втіхою був Алекс. Та його кохання до мене, його відношення, його турбота. Одягаюсь в спортивний одяг. Прийшовши зі школи знайшла тата п'яного. Двері у дім відкриті були навстяж і тато пластом лежав на землі. Дивлячись на нього хочеться плакати та кричати від болю. Я його затягла до зали, поклала подушку під голову та вкрила ковдрою. Що ще я можу для нього зробити?
Я зла, мені болить у грудях, душить, сльози на очах. Це признак того, що потрібно побігати. Стрес. Потрібно заспокоїтись. Засовую навушники до вух, включаю свій плей-лист …один із плейлистів…:
Tventi one pilots – Heathens
Black Veil Brides – Knives and Pens
One Direction – The Story Of My Life
One Republic – Secrets
Alan Walker – Faded
The Chainsmokers feat. Daya – Don’t Let Me Down
Sia – Cheap Thrills
Katy Perry – Rise
…на всю гучність. Виходжу з дома та запираю цю чорну бездну разом з її демоном. Біжу по дорозі, музика лунає так, що я нечую навіть свого биття сердця. Повз очі пролітають будинки, дерева, люди. Чому саме у мене
