сталося у Вахіне? – спитала вона. – Тебе так довго не було.
– Ну, спершу я почастував отого мерзенного макаронника батогом і вкинув його в годівницю для коней. Потім я помітив Мак-Леода – він саме стояв біля своєї крамниці й спостерігав; тож я розповів йому, у чім річ. Мак-Леод покликав із бару кількох хлопців, і ми вкинули у годівницю весь виводок отих макаронників та й полили їх рідиною для миття овець. Далі я подався до школи, щоб побачитися з сестрою Аґатою, і, мушу сказати, вона клялася власною головою, що нічого такого не помітила. Вона витягнула оту дівчинку-італійку з-за парти, щоб перевірити її волосся, і, певна річ, там було повнісінько вошей. Сестра Аґата відіслала її додому й наказала не повертатися до школи, аж поки її волосся не стане чистим. Я змусив її, а також сестер Деклан і Катерину передивитися всіх дітей у школі, і серед них виявилося багато завошивлених. Самі сестри чесалися, як навіжені, коли гадали, що на них ніхто не дивиться.
Педді весело вишкірився, пригадавши цей епізод, але, коли ще раз поглянув на стрижену голову Меґґі, його веселість як вітром здуло. Він свердлив доньку похмурим поглядом.
– Що ж стосується вас, панянко, то щоби я більше не бачив поруч із вами жодного макаронника чи іншого чужинця. Тільки брати, і все. Якщо вони тобі не пара, то що ж – то їхні проблеми. А ти, Бобе, дивись, щоб Меґґі не водилася в школі ні з ким, тільки з тобою та рештою хлопців. Затямив?
– Так, батьку, – кивнув Боб.
Наступного ранку Меґґі з жахом дізналася, що має йти до школи.
– Ні, ні, я не піду! Я не можу! – заскиглила вона, обхопивши руками голову. – Мамо, мамо, я не піду до школи в такому вигляді. Сестра Аґата мене з’їсть!
– Ще й як зможеш! – відповіла мати, ігноруючи благальні погляди Френка. – Інакше тобі дістанеться від мене на горіхи!
І Меґґі попленталася до школи з коричневою хусткою на голові. Сестра Аґата повністю її ігнорувала, але на великій перерві інші дівчата спіймали Меґґі й зірвали хустку, щоб подивитися, який вона має вигляд тепер. Обличчя Меґґі майже не постраждало, але розкрита голова являла жахливу картину: геть уся в червоних наривах, вкритих сукровицею. Та Боб, помітивши, що відбувається, враз забрав сестру й відвів її у віддалений куток крикетного майданчика.
– Не звертай на них уваги, Меґґі, – грубо сказав він і незграбно пов’язав на голову сестрі хустку, а потім погладив її по напружено закляклих плечах. – Сцикалки гидотні! От якби в тебе на голові залишилося трохи вошей, я взяв би та й непомітно посипав ними їхні голови! Вони б там швидко розмножилися!
Підійшли решта хлопців Клірі, й до дзвінка вони разом оберігали Меґґі.
На обідній перерві до школи зайшла Тереза Анунціо з обстриженою головою. Вона хотіла була напасти на Меґґі, але хлопці легко її відігнали. Задкуючи, Тереза підняла догори праву руку зі стиснутим кулаком і лівою ляснула по біцепсу правої. То був загадковий та смішний жест, який ніхто не зрозумів, але хлопці пожадливо
