і фактологічних, як можна помітити на прикладі переговорів між Нельсоном і Невіллом. Письмові «Умови ведення бізнесу» підходять для цього завдання у невеликих операціях. Часто вони надруковані на зворотному боці рахунків або бланків замовлення (я бачив їх надрукованими сірим чорнилом!). Іноді бланк замовлення компанії містить умови, відмінні від тих, що викладені на рахунку постачальника. Це спричиняє суперечки з приводу того, чи погоджуються своїми діями постачальник, який виконує замовлення на основі бланку, або клієнт, який сплачує рахунок, на умови, викладені клієнтом або постачальником (я із задоволенням залишу це питання на розсуд моїх освічених друзів). Коли на ринку домінують постачальники, вони наполягають на умовах, вказаних у накладній продавця (компанія IBM очікувала, що оплата здійснюватиметься згідно з умовами, зазначеними в їхніх рахунках); коли ринок змінюється на користь покупця, його умови переважають, як це трапилось у комп’ютерному секторі.
Маленька тренінгова компанія працювала з великим відділом кадрів протягом кількох років і приймала замовлення, часто термінові, у різних куточках країни. Постійний обсяг робіт було описано в письмових договорах, але періодичні замовлення збільшувались, коли кількість працівників, які повинні були пройти підготовку з певних предметів, була вищою, ніж очікувалось, і в таких випадках документи іноді надходили після того, як термінові тренінги було завершено (часто в супроводі чека з оплатою).
Одного тижня в цю тренінгову компанію зателефонувала їхня працівниця і розповіла, що вона приїхала проводити тренінг, але жоден з працівників клієнта не з’явився і в готелі не було записів про замовлення номерів для занять. Вочевидь, цей курс було замовлено по телефону з центрального офісу керівником відділу кадрів місяць тому. Список учасників надійшов тиждень тому.
Коли вони зателефонували в офіс директора відділу кадрів, людина, яка відповіла на дзвінок, сказала, що в неї немає записів про цей курс. З’ясувавши подробиці, вона розповіла, що компанію викупили, все навчання було призупинено і що нового керівника відділу кадрів було призначено, але цього ранку він був відсутній. Вона повідомила, що її компанія заперечує наявність у неї будь-якої інформації про курс, який «начебто мав бути проведений», і не братиме на себе відповідальність за скасування курсу, не передбаченого в договорі.
Як наслідок, компанія мала проблему, адже вся інформація про цей курс, окрім списку відвідувачів, була усною. Колишній штат, з яким вони працювали, було звільнено, а зв’язатись з будь-ким з нових власників не вдавалось. Внесення оплати за відмінений курс з урахуванням витрат на дорогу і проживання без письмового договору найімовірніше мало б наслідком лише ще один пункт в списку коштів, що не відшкодовували. Спроби вимагати компенсації в суді не вважалися дуже перспективними. Їм це не подобалось, але довелося змиритися.
Докази
