Але Корнеліусу подобалася його робота, тому що вона давала йому цілковиту свободу робити те, що він любив найбільше у світі.
Він читав у метро щодня впродовж сорока п’яти років і став освіченою людиною. У своїй книзі «Безцінний дар» (Simon amp; Schuster, Нью-Йорк, 1960) він писав про своє життя: «Я виконую власний обов’язок, заробляючи на хліб. А читання й роздуми – це тільки моє, особисте… Отже, тепер я хочу показати вам, як можна отримувати насолоду в шляхетному світі пісень, кольорів, форм, ідей та істини. Замислитися над чимось – яка втіха! Побачити нову правду або нову красу – це доступно вам так само, як мені».
Розділ 5. Страх успіху. Залишаємо позаду тих, кого любимо
У вас проблема, яку багато хто волів би мати: ви боїтеся успіху. Більшості людей не доводиться боятися успіху, тому що, на їхню думку, їм не загрожує небезпека його справді досягти. Для них ваш страх належить до категорії розкошів – неначе страх величезного багатства.
Вони не усвідомлюють, як це болісно для вас – продовжувати випускати м’яч із рук, коли ви вже майже перетнули заповітну лінію. Вони не розуміють, чому така здібна людина, як ви, знову й знову втрачає неймовірно привабливі можливості. Для вас це також загадка.
Ви знаєте, що талановиті, тому що вас помічали. Вам давали багато шансів, і люди, які їх пропонували, не могли помилятися. Вони бачили, на що ви здатні.
Однак, як тільки ви наближаєтеся до того, щоб отримати те, чого хочете, щось трапляється: у вирішальний момент ви втрачаєте концентрацію та спрямовуєте свою енергію на щось неважливе; або зненацька ваш запал таємниче згасає, і ви втомлюєтеся якраз тоді, коли енергія потрібна вам найбільше.
Іноді, замість того, щоб шкодити самому собі безпосередньо, ви просто губитеся й не бачите мети. «Ця робота веде мене в нікуди. Я, мабуть, її кину», – сказала Ліза К., раптом, із незрозумілих причин втративши ентузіазм після того, як три місяці насолоджувалася фантастичною роботою, яка могла б привести прямо до вершин кар’єри її мрії. Вона почала брати додаткові вихідні та пропускати важливі зустрічі. Спочатку в Лізи була купа відмовок, але одного дня вона усвідомила, що насправді не може збагнути, чому поводиться так дивно.
Проте була якась причина для такої незрозумілої поведінки Лізи. І якась причина є у вас. Вам треба з’ясувати, що це, адже те, чого ви не знаєте, вам шкодить.
Подивіться уважно на своє життя, і, мабуть, ви побачите історію втрачених можливостей, що сягає самого дитинства.
Ваше минуле не визначатиме майбутнє, якщо ви зможете з’ясувати, чому у вас такі дивні стосунки з успіхом. І я хочу, щоб саме це ви почали зараз робити.
У верхньому лівому кутку аркуша вкажіть той вік, від якого, на вашу думку, можете почати відлік свого страху успіху. Якщо ви не впевнені, напишіть «5 років». Нижче розташуйте стовпчиком цифри, що позначають кожні наступні п’ять років до сьогодні. Згадайте та запишіть поряд із кожним віком усе,
