та багато-багато іншого[9].
усалки. Т. Шевченко
Без перебільшення, згадане дослідження є унікальним комплексним джерелом для реконструкції світоглядних вірувань, уявлень щодо повсякденних практик, пов’язаних із жіночим тілом.
Важливі відомості про народні погляди, вірування, перестороги, пов’язані з жіночою фізіологією та тілесністю, знаходимо у праці медика й антрополога Юліана Талька-Гринцевича «Народное акушерство в Южной Руси». Зокрема, серед ряду питань, пов’язаних із акушерством, значну увагу приділено народним поглядам на менструальний цикл, статеве життя, вагітність, пологи, контрацептивні й абортивні засоби тощо[10].
Окрему публікацію (що у вітчизняній етнографії траплялося не часто), присвячену особливостям жіночої фізіології, подав етнограф-аматор Іван Беньковський, який зібрав та систематизував народні погляди українців на жіночу «нечистоту». Особливу увагу дослідник приділив заборонам, які накладалися на жінку в період менструації[11].
Відомості про дошлюбне інтимне спілкування української молоді, традицію спільного спання, причини та наслідки такої традиції, насамперед для дівчат, знаходимо в етнографічних матеріалах, де йдеться про дозвілля української сільської молоді, організацію вечорниць та досвіток.
Зокрема, один із визначних етнографів свого часу М. Сумцов[12] у публікації «Досветки и посиделки», аналізуючи та порівнюючи українські та російські вечорниці, звертав увагу на високоморальну поведінку молоді під час ночівлі на таких зібраннях, а прояви «разврату», які інколи мали місце, пов’язував із негативним впливом міста[13].
Так само й етнограф В. Боржковський, спираючись на польовий етнографічний матеріал, зібраний на Поділлі, наводить інформацію про високу моральність поведінки молоді як на вечорницях, так і під час спільного спання[14].
Досить детальні відомості щодо організації вечорниць і традицій спільного спання молоді знаходимо у публікації Володимира Яструбова, де автор приділяє увагу покаранню «нечесної» дівчини та причинам, які змушували дівчат замовчувати насильство над собою[15]. Цінна ця розвідка й тим, що вона насичена етнографічним матеріалом, зібраним на Півдні України, передусім на Херсонщині. Дослідження було опубліковане в «Київській старовині» у скороченому варіанті – частину матеріалу про дошлюбні стосунки було вилучено. Щоправда, вона не втрачена, оскільки була перекладена французькою мовою й опублікована Федором Вовком у виданні сороміцького фольклору «Криптадії», редактором якого він був на той час[16] («Криптадія: збірник документів для дослідження народних традицій» видавався за кордоном, у Німеччині та Франції з 1883 до 1911 року, де загалом вийшло друком дванадцять томів
Гр[ушевський] Мр. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали з полудневої Київщини / Обробив З. Кузеля // Матеріали до україно-руської етнології. – Т. 8. – Л., 1906. – 220 с.
Талько-Грынцевич Ю. Д. Народное акушерство в Южной Руси. – Чернигов, 1889. – С. 18–23.
Беньковский Ив. Народный взгляд на «нечистую» женщину // Киевская старина. – 1899. – № 6. – С. 128–131.
Докладніше про народознавчу діяльність вченого: Мандебура О. С. Проблеми української етнографії в науковій спадщині Миколи Сумцова: автореф. дис… канд. іст. наук. – К., 1997. – 24 с.
Сумцов Н. Досветки и посиделки. – К., 1886. – С. 1–24; Сумцов М. Ф. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка. – Х., 2002. – С. 91.
Боржковський В. «Парубоцтво» как особая группа в малорусском сельском обществе // Киевская старина. – 1887. – № 18. – С. 765–776.
Ястребов В. Новые данные о союзах неженатой молодежи на юге России // Киевская старина. – 1896. – № 10-12. – С. 110–128.
Див.: Маєрчик М. Дошлюбні інтимні стосунки серед молоді в селах і містах Східної та Центральної України на початку ХХ ст. // Україна Модерна. – 2010. – № 6 (17). – С. 10.
