ми робимо це тільки тому, що мусимо робити, або тому, що сподіваємося в майбутньому отримати із цього користь. Багато людей відчувають, що час, проведений ними на роботі, по суті, змарнований – вони відчужені від нього, а психічна енергія, вкладена в роботу, ніяк не зміцнює їхнє Я. Для багатьох людей час дозвілля також минає марно. Дозвілля забезпечує спокійний відпочинок від роботи, але, як правило, складається з пасивного сприймання інформації, без застосування будь-яких навичок або вивчення нових можливостей для дії. У результаті життя перетворюється на низку нудних і тривожних переживань, якими людина мало спроможна керувати.
Аутотелічне переживання, або потік, підносить життя на новий рівень. Відчуження поступається місцем причетності, радість змінює нудьгу, безпорадність перетворюється на відчуття власної сили, а психічна енергія більше не витрачається на зовнішні цілі, а працює на зміцнення нашого Я. Коли переживання цінні самі по собі, людина починає повноцінно жити в сьогоденні, замість того, щоб бути заручником «світлого майбутнього».
Але, як ми вже згадували в розділі, присвяченому відчуттю контролю, необхідно усвідомлювати небезпеку потенційної залежності, яку може викликати потік. Ми повинні змиритися з тим фактом, що не буває у світі нічого однозначно позитивного; будь-якою силою можна зловживати. Любов може призвести до жорстокості, наука здатна руйнувати, безконтрольна технологія забруднює довкілля. Оптимальне переживання – це форма енергії, а за допомогою енергії можна і творити, і руйнувати. Вогонь зігріває або спалює; атомна енергія може генерувати електрику, а може знищити світ. Енергія – це сила, але сила – це лише засіб. Цілі, задля досягнення яких вона застосовується, можуть збагатити життя або зробити його ще тяжчим.
Маркіз де Сад перетворив біль на різновид задоволення. Справді, жорстокість – це універсальне джерело задоволення для людей, які ще не розвинули більш складні навички. Насильство залишається привабливим навіть у суспільствах, які називаються «цивілізованими», оскільки орієнтовані на те, щоб зробити життя людей більш радісним, не заважаючи по змозі нічиєму благополуччю. Давніх римлян розважали гладіаторські бої, вікторіанці платили гроші, щоб побачити, як щурів розривають тер’єри, іспанці з благоговінням споглядають процес убивства биків, а бокс – невід’ємний елемент нашої власної культури.
Ветерани В’єтнаму та інших війн іноді з ностальгією згадують свої фронтові пригоди, описуючи їх як переживання потоку. Коли сидиш в окопі поруч із ракетною установкою, життя окреслене дуже чітко: мета полягає в тому, щоб знищити ворога, перш ніж він знищить тебе; добро і зло стають самоочевидними; засоби контролю під рукою; увага повністю зосереджена. Навіть якщо людина ненавидить війну, такий досвід може виявитись для неї більш хвилюючим, ніж усе, пережите в цивільному житті.
Злочинці часто кажуть: «Якщо ви мені покажете щось таке само кл
