застала його за наповненням келихів.
– Цукерки? Продовжимо? Або самі розповісте, що ви за пташки?
– Ні вже, раз почав – продовжуй, – відповіла Алла, вмощуючись зручніше.
– Їй-Богу, твій погляд мене просто чіпляє! Раз ви – не медики, то у мене залишилося ще два варіанти… Тільки – без образ. В першу чергу, якби ви поводилися кілька вульгарніше, я б подумав, що ви можете бути причетні до найдавнішої професії…
– Що? – обурено запротестували дівчата і Орест.
– Я ж сказав: «якби»! Але, тому що такого немає, і ви не дуже-то боялися в трупосховищі, тому я роблю висновок, що ви, швидше за належите до правоохоронних органів… Вгадав?
– Вгад-а-а-в, – розчаровано протягнула Алла.
– В точку! – засміялася Лера і показала свою корочку, з якою Санька вже таємно ознайомився.
У посвідченні було сказано, що його власниця – Валерія Остроглядова працює в слідчому відділі місцевого РВВС.
– Ти диви, у тебе навіть прізвище відповідне! – розчулився Орест, і Демч глянувши на нього, зрозумів, що приятель уже встиг закохатися.
– Так ми колеги! Слідак слідака бачить здалеку! – засміявся Демчин.
– Подібне тягнеться до подібного, – філософські зауважила статечна Алла.
– Так ви обидві працюєте в СВ?
– Бери вище: я – в прокуратурі! – гордо відповіла Алла.
Пощастило ж їм! Тільки-но приїхали після практики в Т-ське, як зразу ж познайомилися зі справжніми мужиками. Вони обидві не дуже сприймали чоловіків, які працювали в РВВС. Більшість з них були ловеласами, що нещиро прикривалися особливостями небезпечної професії перед дружинами.
Тому дівчата не могли сприймати їх потенційно серйозними для створення сім'ї. Про лікарів теж ходили подібні чутки. Але з такими, щонайменше, буде цікаво і весело.
Орест був просто в захваті від такого знайомства. А Демчу вистачало професійного спілкування з прокуратурою, щоб ще і зустрічатися з прокурорською слідчою, яка, до речі, не дуже йому сподобалася. Як галантний кавалер, він, звісно, не подав виду про це, вони разом проводили ввечері дівчат додому. Але на запитання Алли, коли вони побачаться знов, невизначено знизав плечима і відповів, що як облаштується остаточно, то як-небудь побачаться. Орест же з Лерою одразу домовилися здзвонитися і зустрітися на тижні.
– Як тобі дівчата? Вогонь! – в захваті ділився враженнями від знайомства Манчишен.
– Та ти влип, мій друже, – констатував Демч.
– Я й не приховую. Якщо вона виявиться такою в усьому іншому, то буде просто моїм ідеалом.
– Успіху тобі!
– А ти?
– Ну як тобі сказати? Алла – не мій тип, чесно кажучи. Крім того, я не схвалюю відомчих романів. Хоча визнаю, – краще, якщо партнери мають спільний інтерес.
– А який твій тип жінок?
– Сам не знаю. Але точно, не такий, як Алла. Мені навіть наша мала Баська і то більше подобається,
