Великий Гетсбі = The Great Gatsby. Френсіс Скотт Фіцджеральд

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Великий Гетсбі = The Great Gatsby - Френсіс Скотт Фіцджеральд страница 28

Великий Гетсбі = The Great Gatsby - Френсіс Скотт Фіцджеральд

Скачать книгу

будинку. Ми обидва підхопились, і я, вже теж досить схвильований, вийшов надвір.

      Алейкою між мокрим віттям бузку наближалася велика відкрита машина. Коли вона зупинилася, з неї, з-під збитого набакир трикутного лавандового капелюха, визирнуло осяяне радісною усмішкою обличчя Дейзі.

      – Оце і є твоя оселя, сонечко моє?

      Її милозвучний голосок озвався веселою піснею в доти одноманітному плюскоті дощу. Спочатку слух мій увібрав тільки мелодію сказаного, її переливи, а вже потім до мене дійшли слова. Мокре пасмо волосся лежало в неї на щоці, мов мазок синьої фарби, краплі дощу поблискували на руці, яку вона подала мені, виходячи з машини.

      – Признайся, ти закохався в мене? – шепнула вона мені у вухо. – Чому я неодмінно мала приїхати сама?

      – Це – таємниця замку Кабальної Оренди. Скажи своєму шоферові, щоб поїхав кудись на годинку провітритися.

      – Ферді, повернетеся по мене за годину. – І до мене пошепки, немов звіряючи важливу таємницю: – Його звати Ферді.

      – А його ніс не блищить від запаху бензину?

      – Здається, ні, – простодушно відповіла вона. – А чому ти питаєш?

      Ми ввійшли до будинку. На мій невимовний подив, вітальня була порожня.

      – Ну сміхота! – вихопилося в мене.

      – Це ти про що?

      Негучний, сповнений гідності стукіт у вхідні двері змусив її озирнутись. Я пішов відчиняти. Гетсбі – блідий як смерть, руки, мов чавунні гирі, в кишенях піджака – стояв у калюжі й дивився на мене трагічними очима. Не виймаючи рук з кишень, він на негнучких ногах перейшов зі мною передпокій, рвучко крутнувся, мов маріонетка на ниточці, й зник у вітальні. Все це було анітрохи не смішно. Чуючи калатання власного серця, я повернувся і щільніше причинив вхідні двері: дощ знову посилився.

      З хвилину стояла цілковита тиша. Потім з вітальні почулось якесь здушене бурмотіння, короткий сплеск сміху, а по тому – неприродно дзвінкий голос Дейзі:

      – Мені дуже, дуже приємно бачити вас знову! – І – мовчанка, довга, задовга, нестерпна. Стовбичити далі в передпокої було безглуздо, тож я ввійшов до кімнати.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      «Орден Данила. Чорногорія, король Нікола» (лат.)

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAIBAQIBAQICAgICAgICAwUDAwMDAwYEBAMFBwYHBwcGBwcICQsJCAgKCAcHCg0KCgsMDAwMBwkODw0MDgsMDAz/2wBDAQICAgMDAwYDAwYMCAcIDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAwMDAz/wgARCANtAjoDAREAAhEBAxEB/8QAHQAAAQQDAQEAAAAAAAAAAAAAAAECBQYDBAcICf/EABwBAQADAQEBAQEAAAAAAAAAAAABAgMEBQYHCP/aAAwDAQACEAMQAAAB9/AAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAgoAAAAAAAIKAAAAAAAgoAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAHOjywdnO0mmWUrBNjzIVopR14rJaTzuX0xl8MhCkmNNE2CeOIHmY9eEKdYGGQwiGYxkOShFFqKwWIjzMbRhNYlgAAAAAAAAAAAAAAA8eG2PKmdBOQF9IMnRDrZw4vBeTsx5APYB5VGkMdaOeFGJYlT1weQzcIg2zERp045y

Скачать книгу