виключно на себе. Я ніколи не їздила до коледжу, не жила в гуртожитку, і мені ніколи не доводилось опинятися віч-на-віч із власним життям.
Усі уламки мого життя, що розлетілися навсібіч, коли я завагітніла, почали повертатися на свої місця. Кожні півроку я переходила на нову роботу з вищою зарплатнею. А ще знайшла кількох подруг, і серед них жінку, яка запросила мене до молитовного притулку, щоб моє життя знову стало нормальним. Тамтешній священик порадив мені змінити шаблон стосунків із чоловіками. Однак я не встигла цього зробити. Минуло два тижні, і я знову закохалася.
Девід був високим на зріст – понад метр вісімдесят, їздив на «Мазді RX-7», носив дизайнерський одяг і не пив. Емоційно він був підлітком, як, власне, і я. Одного дня він під’їхав до мого будинку на потужному «Корветі», а згодом я вже мчала на ньому по шосе на швидкості 130 миль за годину. Ми могли спонтанно поїхати з міста на вихідні, тоді як моїй мамі доводилося сидіти з моєю донькою.
Девід надсилав мені квіти, купував одяг і возив у відпустку. У нього було досить грошей, щоб їх тринькати. Коли він витрачав їх на мене, я не мала нічого проти, а коли деінде – страшенно сердилася. Тоді я не знала, що то були гроші його батьків. Після однієї відпустки кредитна компанія відправила свого працівника до нього додому, щоб анулювати всі його картки.
Девід навчався в коледжі безкоштовно – він отримував урядову стипендію. Він часто пропускав заняття, щоб пограти в покер чи покататися на своєму мотоциклі. Я ж працювала цілісінький день на роботі, за яку отримувала надто малу зарплату. Девід їздив на розкішному авто, тоді як я сиділа за кермом старенького помаранчевого «Форда Фієсти», що його придбала за 2300 доларів. Кожен долар із цієї суми був результатом моїх заощаджень. Моє авто трималося купи лише завдяки клейкій стрічці та спеціальному ущільнювачу, яким мій батько змастив вікна.
Моє майбутнє? Ним був Девід. Я хотіла завершити навчання, придбати будинок і створити сім’ю. Усе це могло б здійснитися, якби ми одружилися. Коли ми заручилися, він подарував мені каблучку з діамантом завбільшки з мою мрію. Я отримала все.
І все втратила – уже за два місяці після заручин. Коли я міряла весільні сукні, Девід спав з іншими жінками. А найгірше те, що я дізналася про це на майданчику для гри в боулінг. Він досить дивно поводився останнім часом, тому я запитала прямо й водночас жартома: «А це правда, що ти мені зраджуєш?» Коли ж він нічого не відповів, я побігла геть. Та потім схаменулася: «Ні, я не збираюся тікати додому й ридма ридати на самоті». Я повернулася, почала на нього кричати, вхопила його за барки й розірвала його дизайнерську сорочку. У ту мить він мені зовсім не подобався, а найгірше, що мені дуже не подобалася та людина, на яку я перетворилася.
То був кінець наших стосунків. Я повернула йому каблучку й сказала, що він може подарувати її мені знову, якщо усвідомить, що йому потрібна я і тільки я. Я не отримала її назад. Натомість я отримала дещо краще.
Я
